Дуже власне висловлювання (як на зно) людині властиво змінюватися на краще. і впливають на це різні чинники. а ось арабське прислів'я говорить, що добрі якості ніколи не виправляють злих, як цукор, доданий до отрути, не заваджає їй бути смертельною. а чи можна позбутися недоліків раз і назавжди? чи хоча б декілька прикладів до цього будь ласка

Нації помирають не від інфаркту: спочатку їм віднімає мову"  "мова - це не засіб спілкування, це спосіб життя" "мислити і пізнавати світ можна тільки рідною мовою" "аксіоматичним є те, що знання державної мови є обов`язковим, це наше логічне і етичне ставлення до української мови як державної" "той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або " «людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. має такий образ і українська мова. який він, цей образ? українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…»  віками народ витворював собі мову. від звука, слова – до пісні. триста тисяч пісень склала україна українською, своєю мовою. серед них – світові шедеври. українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. україна дала людству геніальних мислителів, поетів. українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. і ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. історія дала нам шанс. гріх не скористатися ним сповна. бути чи не бути мові, залежить від кожного з нас. щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову. стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна. рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес. тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рі тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами. мова – явище космічне. бо слово – струмопровід космічної енергії. - що таке слово? – запитуєш себе. і чіткої відповіді дати не можеш. - ну що б здавалося слова? слова та голос – більш нічого, а серце б’ється, ожива, як їх почує.

Наша держава с кождним днем все більше, і більше процвітає. с кождним днем удосконалюються технології, створюються все нові і нові пристрої.наш народ впевнено крокує в майбутнє.майбутнє нашої україни - прекрасне. на сам перед - це щасливі, заможні люди,які своеє працею прикрашаютьі збагачують рідний край. величні та ккрасиві міста та села. заводи і фабрики.на родючих українських землях, чудові врожаї.подивиться на тебе з горба сільська вулця,скаладуться в міські квартали сучаснінові будинки.і перед очима постане краса та велич україни. і все це залежить від нас. молодих, які живуть в вільній україні