Виконайте фонетичний розбір слова "тієї"

[т'(м*який) і йе(наголос) йі]

  відношенням до інших предметів, дії чи обставин (липовий чай, срібна ложка, ранкова зарядка). ●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, оленчина книжка, шевченкові поезії). ●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”). учні мають уміти: -визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться); -визначати морфологічні ознаки прикметників; -визначати синтаксичну роль в реченні; -знаходити в  реченні   прикметники певної групи; -орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників; -уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів). дидактичний матеріал: №1. прочитайте текст. чи знайомі ви з автором оповідання? з якими творами цього автора ви вже ознайомились? чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. до якої групи за значенням належать ці прикметники? який тип мовлення застосований у цьому уривку? чому?     по цім боці дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.   товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.   подорожні щойно викупались. рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж. (уривок із оповідання м. коцюбинського «помстився». коцюбинський м. твори: в 2 т. – к.: наукова думка, 1988.-т1.) прогнозована відповідь учня: учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «ялинка».  

Твір на тему мамина пісня матусина пісня є нас від народження й впродовж усього життя. ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «ходить гарбуз по городу». підростаємо ми, дорослішають наші пісні. уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн україни, — «за україну», «не пора». особливо подобається «гей, у лузі червона калина». це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.