Склади два речення зі словами: в день, вдень.

складносурядні речення зі сполучниками:

єднальними  (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно):   і, й, та (в значенні  і),  ні-ні, ані-ані.

протиставними  (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше):   а, але, та  (в значенні  але),  проте, зате, однак.

розділовими  (означають одне явище, яке протиставляється іншому):   або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.

прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні  і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень:   за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.

якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.

  складнопідрядним  називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.

складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.

головним  називається незалежне, пояснюване речення, а  підрядним  — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.

святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар).  головне речення —  святковим здається вечір, підрядне —  коли тобі добре попрацювалося вдень.  підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання  за якої умови?

види підрядних речень

підрядне речення поєднується з головним такими способами:

1. сполучниками підрядності:   що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що  та ін.

як добре знати,  що  тебе веде твій власний (л. первомайський).  якщо  ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький).  сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.

2. сполучними словами, якими є відносні займенники  хто, що, який, чий, котрий  у всіх відмінках та прислівниками  де, коли, куди, звідки, як  та ін.

там, де  сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський).  як  парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).

сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово  де  — обставина місця; у другому  як —  обставина способу дії).

головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:

тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).

підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.

підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:

щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).

Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг максим.якось улітку ми разом з максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. раптом із-за рогу вискочила зграя  собак. вони всі голосно загавкали. а одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, а стали чимдуж крутити педалі та втікати звідти.поспішаючи, я не втримав на повороті руля та впав просто на дорогу. я боляче здер коліно об асфальт та забив руку. в цей час невеликий, але дуже злийсобака   майже наздогнав мене. але максим врятував мене від нього.почувши грюкіт, максим відразу повернув назад, зіскочив з велосипеда. він вчасно встиг вихопити велосипедний насос та відігнав ним  собаку . пес ще довго лементував на всю вулицю, але мій друг погрожував йому насосом та не дозволяв наближатися.  собака врешті-решт вгамувався та дав нам спокій.максим допоміг мені дістатися мого двору. він і мого велосипеда доніс, хоча ще мав доправити додому свого. за все це я йому дуже вдячний.я написав цей шкільний твір саме про максима, тому що він — вірний друг, найкращий товариш!

Привіт друже! -привіт. -а тичув що у нас в школі буде проходити змагання, на самий традиційний одяг українців? -звісно що чув. я думаю прийти у моїй новій футбольці та джинсах. -ти що? це ж не український одяг! український одяг це: вишиванки, вінки, шаравари, та багато іншого. -так мій одяг теж на україні - так, але він не є українським, ще з давніх давен люди носили гарні убрання, вишиті квітами та візерунками. мало хто зараз так одягається, тому школа й улаштувала конкурс.  -добре що я тебе зустрів, а то б виглядав як клоун! -не забудь підготувати український танец. -не забуду, але що танцюють українці? -це веселі пісні, розважливі, жартівливі, вибирай яку хочешь! -дякую. добре, я побіг собі вишиванку купляти, ще зустрінемося. бувай -бувай!