Чоловичий жиночий середний рид поле лис слоненя чайкнижка сукня радио компютер антена хвилина колектив

Поле-середний рид лис-чоловичий  рид слоненя-середний рид чай-чоловичий рид книжка-жиночий рид сукня-жиночий рид радио-середний рид антена-жиночий рид хвилина-жиночий рид колектив-чоловичий рид

Чоловічий рід лис чай компютер колектив жіночій книжка сукня антена хвилина  середній рід поле радио 

час минає. секунда за ми старішаємо. час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке.людина не замислюэться, що для неї гроші це спосіб нормального прожиття. а дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом — марнування і не цінування власного життя. а роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.

народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.

все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.

завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини

Жила собі на світі осінь зима весна та літо! всі ці пори року не дружили між собою а було літо зима посилала холод коли зима ..літо посилає спеку. від цього сумували осінь і весна. ось тоді весна подумала після літа йде осінь нехай вона захворіє і тоді зима і літо об'є наслала весна на осінь тоді коли осінь почала розкидати свої золоті листочки вона побачила що листочки не жовті а чорні .вона не мала вибору і сіла тай заплакала .весна побачила це і скликала зиму і літо перше вони не хотіли але пізніше все таке вони знищили хворобу осені .коли осінь це побачила вона зраділа і послала на світ теплий дощик і золоті листочки. від тоді всі пори року живуть та горя не знають!