Напишите текст на тему можно либимый персонат из украинской на украинском

мій улюблений герой з твору м. вінграновського «сіроманець» – хлопчик сашко. він дуже сміливий, розумний, добрий за

вдачею. його відчайдушність проявляється у сильній дружбі із вовком сіроманцем.

чесний і справедливий сашко кидається на сіроманцю навіть вночі. у

цьому випадку проявляється його справжня відданість.

    хлопець не був готовий відмовитися від такої небезпечної дружби з хижаком. і,

незважаючи на те, що батьки були проти приятелювання сашка з сіроманцем, малий

все одно був поряд із товаришем.

    сашко має на меті не тільки захистити сіроманця від смерті та неприятеля, а

й вилікувати йому око. для цього він відправляється до одеси на пошуки лікаря. отже,

сашко із твору м. вінграновського – втілення ідеального друга.

Відзимувати - 11 букв, 10 звуків. [в' і дз и м у в а' т и] ("дз"-позначити як один звук, "а" - наголос, "в" - пом'якшене від "і", перша "и" - наближується до "е"(зверху біля "и" написати букву "е" в - приголосний, напівпом'якшени; і -  голосний, наголошений; дз -  приголосний, дзвiнкий, твердий; и - голосний, ненаголошений; м - приголосний, твердий; у -  голосний, ненаголошений; в - приголосний, твердий, сонорний; а - голосний, наголошений; т - приголосний, твердий, глухий; и - голосний, ненаголошений.

осіння пора! як заворожує вона своєю красою. але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. чудово, неначе в казці! все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. з дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. а вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. де-не-де з-під опалого листя маленькі боровички, лисички, підберезовики. а високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. як хороше, як гарно навкруги! і тобі, осінь, за цю красу!