Десять речень в яких не пишиця разом

1.  плач немовляти завжди турбує і пригнічує батьків.

2.  глухо зітхали хвилі, білі чайки непокої­лись над озером.

3.  приймаю командування! — вигук­нув орлюк, випірнувши на мить у буття й знову не­притомніючи.

4.  занепокоєна варвара наставляла дочку, що завжди нехтувала давні звичаї.

5.  невдовзі кожен з нас має обрати фах, який  має  визначити долю.

6.  роман і зараз недочув дівочого слова.

7.  максим слово в слово повторював у пам'яті слова тієї листівки, написаної на клаптику паперу при немічному світлі каганця.

8.  учений іде, а неук слідом спотикається.

9.  левко обкидає христину в думках не­потрібними словами.

10.  хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім'ю свою зарятувати від злиднів?

підібрала слова різни х частин мови!

На мою думку, існує лише два як відповісти людині, яка зробила боляче. Перший б – зробити у відповідь те, що образило. Другий б – з’ясувати чому саме так з тобою вчинили та не завдавати болю, а просто пробачити. Особисто я використовую другий б, роблячи висновки та вибачаючи.

По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.

Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.

Объяснение:

Ось вони,рідні озера та луки, в синім добрі солов'їних ночей.

І тільки місяць,високе холодне світило, супроводив їх у нічні степові простори.

Яка ж вона,пектораль,що змусила весь світ заговорити про себе?

Під час Другої світової війни Адольф Гітлер хотів розпиляти Запорізький дуб і вивезти його до Німеччини як

трофей і символ перемоги.

Ласкаво просимо на Івано-Франківщину—край

смерекових лісів.

Автор генерального плану парку,відомий французький

архітектор-паркобудівник Мюффо, запропонував модний на той час англійський стиль,який

припав до душі замовниці.

Поет шевченківського кореня,Андрій Малишко,

живе та росте й після своєї смерті