Твір-роздум "що дала нам незалежність."

Хай мовчать америки й росії, коли я з тобою говорю! в. симоненкосьогодні часто можна почути, що наша країна ще дуже молода. дещо дивно звучать такі слова, адже україна має тисячолітню державну історію, яка сягає ще часів київсь-кої русі. однак таке твердження все ж таки слушне, бо можливість по-справжньому творити власну державу українці вибороли менше двадцяти років тому, коли було проголошено незалежність україни.33здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, а проте, отримавши таку бажану свободу, ми просто не знаємо, що з нею робити. у часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила, україна розривається щонайменше між трьома полюсами: прагне приєднатися до європейської спільноти, подружи-тися з америкою і не зіпсувати стосунків із росією. тоді, коли нарешті українська мова, не скута заборонами, може повноцінно розвиватися, українці прагнуть другої дер-жавної мови. у період, коли національна економіка спро-моглася вийти на світовий рівень, урядовці виступають проти вступу україни до світової організації торгівлі*да жаль, таких парадоксів дуже багато, і всі вони свідчать про те, що після здобуття довгоочікуваної незалежності наша держава опинилася сам-на-сам зі складними пробле-мами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.думку про те, що лише самі українці мусять опікува-тися своєю державою, обстоювали чи не всі вітчизняні письменники. уперше про це заявив і. котляревський у своїй поемі «енеїда», напророчивши великій країні рай-ське життя, допоки вона не буде «цілувати ноги чужої постоли».палким прихильником незалежної україни з вільним народом був і основоположник нашої літератури т. шев-ченко, який у багатьох поезіях змалював омріяне май-бутнє української нації: і на омріяній земліврагане буде, супостата,а буде син і буде мати,і будуть люде на землі,де простеляться шляхи вільні і широкі: і пустиню опануютьвеселії села.цю ідею підтримували і. франко, в. винниченко, леся українка та багато інших письменників xix та xx сто-літь. зокрема, леся українка у своєму вірші «на роковини34шевченка» заприсяглася від імені всіх українців власно-руч творити свою державу: ми, як ти, минати будем чужії пороги, орати будем свої ниви, рідні перелоги.справжніми співцями незалежності україни, за якої сам український народ творить своє майбутнє, стали «поет-державник» є. маланюк та поети-емігранти, зму-шені колись покинути батьківщину через ідейну незгоду з правлячою верхівкою. таких прикладів можна навести дуже багато, але головне - розуміти, що саме хотіли ска-зати нам письменники, які присвятили свої твори ідеї не-залежної україни.моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові держави ми змушені зупинятися, повертатися назад, змінювати вже однак жодне демократичне суспільство не може похвалитися легким і швидким до-сягненням своєї мети.тому я вірю, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідати-ме гідне місце серед інших європейських держав, буде по-пулярною і шанованою у світі. для цього всі ми, її свідомі громадяни, маємо докладати зусиль, працювати й твори-ти задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її жит-тя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни в наших срамотна давняя година. і оживе давня слава, слава україни. (т.шевченко

Над вечір  (над-прийменник, вечір (ім.) хуга  (ім.)  втихла  (діє хмари  (ім.) на  (прийм.)заході  (ім.) почервоніли  (дієіг  (ім.) стужавів(дієсл.) і(спол.)гостро(прислівник) заблищав  (діє а  (сполучник) повітря  (ім.) стало  (ім.) таким  (займенник) прозорим  (прикменник), що  (спол.) було  (дієслово) далеко  (прислівник) видно (дієсл.) голі  (прикметник) дерева(ім.) понад (прийменник) шляхом (ім.) ім.-іменник; дієсл.  -дієслово; прийм.  -прийменник; спол.  -сполучник; займ. -займенник.

Багато цікавих історичних пам'яток знаходиться в столиці україни києві. особливе місце серед них займають золоті ворота, збудовані в 1037 році за часів правління ярослава мудрого.майже два століття ця споруда мала не тільки оборонне значення, а була символом політичної незалежності і могутності київської русі як держави і києва як її столиці.свою назву ворота дістали за аналогією до константинопольських золотих воріт, що також були парадним в'їздом до міста. як могутня фортифікаційна споруда, золоті ворота наводили жах на завойовників своєю неприступністю. навіть монголо-татари у 1230 році не подужали взяти їх штурмом за своїх стінобитних машин. ворота зруйновані тоді, коли було вже захоплено київ.напівзруйновані золоті ворота аж до середини xviii століття були в'їздом до центральної частини києва. в 1648 році, після перемоги під жовтими через них тріумфально в'їхав до столиці богдан хмельницький.та час дедалі більше руйнував залишки старовинної пам'ятки, незважаючи на спроби її врятувати.у 1972-1973 роках київські вчені старанно дослідили пам'ятку і вирішили збудувати павільйон-реконструкцію, який не тільки б захищав рештки золотих воріт, а й відтворював їх імовірний вигляд.із зовнішнього боку в'їзні металеві ворота зроблені за зразком стародавніх врат. від міста ворота перекриваються на всю висоту арки підйомними дерев'яними ґратами, обкованими металом.пам'ятка «золоті ворота» поєднує в собі риси оборонної і культової архітектури. надбрамний храм невеликий. це чотиристовпна споруда з однією банею.фасади церкви оздоблені орнаментами із цегли. підлога в ній викладена мозаїкою за зразком давньої підлоги софії київської.щоб правдивіше відтворити первісний вигляд валу, що в давнину прилягав до ворітної вежі, над нею зроблені дерев'яні забрала.з оглядового майданчика золотих воріт, до якого наверх ведуть сходи, відкривається прекрасна панорама києва.павільйон-реконструкцію «золоті ворота» було відкрито до 1500-річчя столиці в травні 1982 року, і зараз він є візитною карткою столиці незалежної україни.