Можна переказ про козу маньку потрібно вже дякую зараннє

Іноді вона не жувала, а лежала, підібгавши ноги, і, вгледівши кривдників, одверталася чи навіть заплющувала очі й удавала, що спить. тоді навіть найвправнішим передражнювачам не вдавалося витягнути з неї ні звуку. хлопці, розсердившися на таку неувагу, кричали: «мань-ка! манька! » - і показували язики. почувши своє ім’я, тварина трохи здригалась і швидко обдивлялася весь гурт, а далі знов заплющувала очі й усі подальші спроби викликати її зацікавленість зневажала.увечері, у постелі, я уявляв козу саму обіч дороги в місячному сяйві і в цілковитій тиші. я розумів, що в неї десь має бути хазяїн, який забирає її на ніч додому,— та все одно серце мені щеміло. і ось одного такого вечора я вирішив визволити козу з рабства.коли до мене зайшли друзі, щоб разом іти на річку, план визволення кози був уже готовий. пройшовши з усіма півдороги, я сказав, що забув удома надувний рятівний круг, без якого мені купатися не дозволялося. при свідках я одв’язувати козу не хотів, боячись, що цей мій душевний порух викличе кепкування товаришів.я побіг додому, вхопив свій рятівний круг і пішов назад, наперед тішачись і вимальовуючи в уяві вдячні погляди приреченої на постійне кружляння навколо свого кілочка безсловесної тварини.вона і уявити не могла, яка приємна несподіванка на неї чекає. коза не змінила своєї набутої життєвим досвідом поведінки і тоді, коли я підійшов . тепер я розумію: вона була набагато хитріша за мене й не така вже зобиджена долею, як уявлялося мені — довірливому й наївному. підтримуючи однією рукою круг, щоб він не зсунувся, я другою спробував розв’язати вузол на кілку — до кози наближатись я побоювався. потім здогадався, що вирвати його із землі буде значно простіше.

Хто літом працює, взимку не голодує українські народні вислови - справжній скарб мудрості поколінь. один з таких висловів - "хто літом працює, взимку не голодує". нескладно здогадатися, що безвісний автор цього вислову був селянином. адже саме для селянина дуже важливо було не гаяти часу навесні і влітку, щоб виростити добрий врожай. як то кажуть, "весняний день рік годує". літній - також.    у цьому полягає дуже глибока селянська мудрість: є пора, коли треба працювати, хочеш ти цього чи ні. для селян така пора - весна й літо. той, хто працює старанно, буде ситий узимку, коли не буде робіт у полі. а той, хто ледарював, коли усі інші працювали, буде сидіти у хаті голодний.

Всаду росло много деревьев . но только 2 было впечетляющи яркими и красивыми.это были яблоня и береза они стояли рядом каждый день осени у них по очереди опадали листья сначала у яблони потом у березы и т.дони были почти одинаковыми только береза была выше яблони ..и в один день яблоня начала засыхать,засыхала она 2 недели и пока она засыхала с неё паали я блоки сначало одно потом второе третье а потом все стоит яблоня вся облезшая,а береза стоит и всегда прошол год все деревья позасыхали ,а одна береза стоит и красуется в не ярком облезшем