Фонетический збор зробити слово ягидка

[йаг'ітка] 6б., 7 зв. й приг., мяк., сонор., непар. а гол., нагол. г' приг., мяк., дзвін., парн. і гол., ненагол. т приг., тверд., глух., парн. к приг., тверд., глух., парн. а гол., ненагол.

  що це за гамір надворі? невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.

    у   дворі    нашого будинку росте горобина. давно вона росте, гордлива ті іноді журлива   красуня, з солодким червоним намистом. кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. стара вона та розлога. ніби царівна усьго саду. останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої

    ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла   свої ягідки, наше улюблене ласування.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.

-ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. так я й стояла б в зажурі весь час.

-та ми ж друзі! і завжди будемо   один -одному! ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.

1.доярка чаклун одарка не отримала авансу в цьому місяці тому, що її прiзвище  не вмістилося в моїй відомості. хотів перенести його на другу, та дарма: її, на жаль, зжував бичок (з пояснення).2. я так поважаютетяну, що постійно б носив її фотографiю з собою (з посібника).3. я не вийшов на роботу у зв’язку з тим, що у мене народилася донька. всi пропущенi мною днi я вiдзначав цю подiю.  це ж буває, як-то кажуть, не щодня. вважаю свій вчинок правомiрним (з пояснювальної записки).5. після того, як діти закінчують малювати, збираю їх роботи і вивішую на дошку, приготовану заздалегідь (з конспекту виховательки).6. жаби людям тим, що харчуються комахами-шкідниками.