Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки: не(смерть) страшна, а не(дуга у не(роби) завжди не(врожай). то не(козак), що боїться не(друга). слово не(стріла), а глибше ранить. лише справжній друг на твої не(доліки) вкаже.

Не смерть страшна, а недуга. у нероби завжди неврожай. то не козак, що боїться недруга. слово не стріла, а глибше ранить. лише справжній друг на твої недоліки вкаже.

П'ять будинків, дев'ять парасольок, десять оповідань, п'ять відер, сім дерев, ві- сім дівчаток, шість вікон, п'ять дверей, дев'ять сосен, сім дошок,  двадцять гри-   вень, п'ятнадцять учнів, сім парт.   у мене було п'ять гривень.                                                                                                               

Одного ранку виходиш на вулицю і відчуваєш особливу прохолоду. ось і осінь. хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. і вітер якось по-іншому колише дерева. і небо змінилося - ніби стало ближче. сонячне світло пом'якшав, пожовк, він більше не сліпить око. зате радують око осінні наряди природи - жовта, багряна, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яний суха трава. ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, суцільно усипані солодкими пензлика винограду, рум'яні яблука і золоті груші в садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі і повітря змінився. тепер він наповнений новими осінніми ароматами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. у лісі пахне хвоєю і грибами. повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту і вляглася після дощу пил. відчувається свіжість і прохолода. осінь і звучить по-особливому. шумить вітер, дзвенить дощ, шарудить палая листя. уже не чути літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли і оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. безтурботне літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. скоро птиці великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло. осінь - красива, мінлива і ненудна пора.