Твір на тему наукові відкриття

історія науки знає немало прикладів, коли видатний дослідник, зазнаючи утисків і принижень від влади, змушений був відмовитись від свого вчення. однак знаємо й імена науковців-ентузіастів, які за свої переконання готові були вмерти, бо вірили, що знання можуть перетворити суспільство з безликої покірної церкві маси на здоровий душею й розумом народ. одним із творів, присвячених проблемі стосунків ученого й суспільства, відповідальності науковця за свої відкриття, є драма видатного німецького письменника бертольда брехта "життя галілея".

"я вірю в людину, а отже, вірю в її розум! " — палко стверджує головний персонаж п'єси галілео галілей. услід за геніальними бруно та коперником він прагне осягнути таємниці астрономії, дослідити, як влаштований всесвіт, дізнатися про рух кожної з планет. дарма друзі не раз і не два попереджають ученого, що священнослужителі незадоволені його діяльністю, вважають її непотрібною. навіщо марно витрачати час, коли давно відомо, що людина — істота божественна, і бог поставив її в центр всесвіту, поселивши на нерухому планету, навколо якої обертається сонце й інші небесні тіла? невже галілей ставить під сумнів авторитет праць аристотеля й, навіть страшно припустити, самої церкви? "істина — дитя часу, а не авторитету", — відповідає дослідник, не зважаючи на попередження та поради.

1.  причинове (вона  полізла  нагору  через  те,  що  дах  протік.)       означальне(нещасна  людина,  що  добровільно  і  легко  зрікається  рідної  мови.)       з*ясувальне(я  люблю  дівчину,  яку  побачив  ще  в  дитинстві.) 2.сполучне  слово     сполучник     сполучник 3.  не в розкішних будинках, котрих там не було, не в бронзах і мармурах лежала краса києва, а в тих горбах зелених, на яких він розтаборився, в ярах численних, засипаних квітками, в журливих потічках, що до могутнього дніпра збігали.

Твір-розповідь про святокожного року українці святкують два свята миколая. перше — 22 травня, а друге 19 грудня. свято миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, запрошують гостей. святого миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. народ про святого миколая склав багато легенд і переказів. у них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. всі мали в своїх куренях образ святого миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.бо святий миколай — другий після бога заступник людей від усіх проблем нещасть. відомо, що все життя він ніс людям добро і милосердя. найбільше люблять і шанують його діти.для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. він змалку щиро молився і просив у господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. вдачею був тихий, незлостивий. він приходив на бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. робив добро, не чекаючи на подяку і славу. і тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. святий миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.на це свято святий миколай дає дітям подарунки, а вони співають колядку: ой хто. хто миколая любить,ой хто, хто миколаю служить,тому святий миколайна всяк час ,миколаю! ой глянь, глянь на вкраїну рідну,ой глянь, глянь на змучену, бідну.ми тебе, всі люди, молим: проси в бога ти їй долі,миколаю! ой, проси долі для вкраїни,ой, нехай встане із руїни.доля й щастя хай витає,в славі й волі хай засяє,миколаю! це свято відзначають весело і щиро дякують святого миколая за і підтримку в житті.