Ланцюг слив до спориднених зи словом загадка

Таємниця, , альтернаива, питання

Твір-опис "осінь". опис осені осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом. у середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку. всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне. осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль. буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима. оригинал

людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. у цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. у кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи. звичайно, винятком з цього правила я не є. у мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.

особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною. справа в тому, що вже з самого раннього віку я почав виходити на вулицю поруч зі своїм будинком, трохи прогулюватися, знайомитися з околицями. одного разу, таким чином, я опинився і в цьому саду. і обов’язково варто зазначити, що мені там надзвичайно . там можна як прогулюватися, так і просто посидіти, тому що там є лавочки. природа там втілена в наявності різноманітних рослин і дерев. там можна спокійно посидіти і за ними поспостерігати.

але цей природний куточок став для мене найулюбленішим не лише із цієї причини. ще однією вагомою причиною для цього є те, що з ним пов’язано безліч надзвичайно приємних спогадів. я познайомився в ньому з деякими з моїх друзів, провів разом з ними там велику кількість цікавих і захоплюючих годин разом. у зв’язку з цим у полюбив цей дивовижний природний куточок ще більше, ніж коли-небудь раніше. хочеться вірити в те, що у мене буде залишатися можливість якомога більше бувати в цих місцях протягом усього життя. в той же час не можна виключати того, що коли-небудь я залишу рідне місто. думається, що в такому разі я зможу відшукати інший природний куточок в тому місці, де мені належить жити. я вже дуже звикся з природою, з цієї причини навряд чи коли-небудь зможу відмовитися від прогулянок та іншого виду відвідувань природи.