Іть написати твір на тему вітер з гаєм розмовляє))

Як тільки гарно на весні : річки дзюрчать, пташки співають, гомонять діброви, неначе розмовляють один з одним. вітер гаю щось шепоче, мабуть диліться цікавими новинами з усього світу. все цвіте , буяє, гудить - оживає так і не хочеш відводити погляд від мальовничої краси життя. а лише з бездонною цікавістю спостерігаєш за цими дійствами. тому ніколи не сумнівайтеся - природа теж жива особисті

я народився та живу в україні, це моя батьківщина, мій улюблений куточок землі. я дуже люблю мальовничу українську природу. безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. в усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. хоч, я впевнений, на землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. і я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.мій рідний край – це мова, пісні, книжки. це знайомі з дитинства казкові герої. це найперші спогади про власне життя. на мою думку, втратити все це – величезне горе. згадуючи про людей, яким доводилося залишати батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. а ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. ми маємо поважати одне одного. я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

                        яка людина_ така в неї мова всі ми дуже багато знаємо про цей вислів,але не всі його розуміємо до кі якщо покопирсатись в історії ,о можна знайти багато фактів як правильна вимова та чиста(без суржиків і росіянізмів) мова вирішувала подальшу долю людиини.наприклад,ті самі норманці через те ,що людина говорила не французькою ,а   ійською чи саксонської могли давайте відійдемо від історії та всіляких завоювань   і розберімось в значенні виразу. на мою думку ,вислів означає ,що як висловлюється та як вона  говорить має велике значення .тому що зустрічають по одягу,а проводжають по надіюсь вистачить? ?