Випишіть з народної пісні (думи) або вірша уривок у якому вжито короткі и або повні нестягнені форми прикметників.

Ой весна, весна — днем красна, що ж ти, весно, принесла? — принесла я вам літечко, ще й рожевую квіточку…зеленеє жито, зелене, хорошії гості є в мене, зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості в хату йдуть.

В обычный день, вначале я умывалась чистила зубы, и выходила гулять на улицу. На улице я играла на площадке с друзьями, а как становилось жарко, я заходила домой, читала книгу (например можешь написать свой любимый рассказ или сказку), смотрела телевизор (можешь что-то убрать или дополнить). Потом я обедала/перекусывала, и выходила гулять. При времяпрепровождении на улице наступал вечер. Я приходила домой, могла позаниматься своими и делами, потом чистила зубы и ложилась спать. Выходные я проводила на даче/в деревне, с бабушкой и дедушкой. Я хорошо провела лето!

Народна педагогіка вчить нас шанувати старших, але найперше своїх батьків. адже в гарній дружній сім'ї діти ростуть в атмосфері любові та чуйного і добродушного ставлення одне до одного. сердечність, теплота сімейних відчуттів пробуджують у дитини бажання робити для оточуючих тільки гарне й приємне. недовір'я до людей, грубе, безсердечне, байдуже ставлення до старших ми спостерігаємо найчастіше серед молоді, в тих сім'ях, де не все благополучно або в стосунках між дорослими, або в стосунках між дорослими і дітьми. особливо байдужою і черствою стає дитина, коли відчуває неприязнь, є свідком безкінечних сварок між батьком і матір'ю. хоч які б не були причини цих сварок, дітям важко бачити, як близькі їм люди конфліктують, звинувачують одне одного. в ці страшні хвилини у них зароджується недовір'я до людей, озлобленість, жорстокість, насторо­женість не тільки до батьків, але до всіх дорослих. чим частіше дитина відчуватиме подібні переживання, тим важче їй буде потім повірити в добрі почуття та благородність людей.  молодь ніколи не ображається на справедливе покарання, яке випливає із самого вчинку, зробленого нею. справедливе й гуманне ставлення до людей потребує, щоб той, хто несправедливо звинувачував іншого, визнав свою вину. тому молодь потрібно виховувати в любові й доброті. сімейна атмосфера, в якій виростає чесна, проста, скромна молода людина, яка з любов'ю ставиться до людей, постає там, де не зловживають похвалою, не виховують боязні жорстокими фізичними покараннями, а розвивають вольові риси характеру, привчають добросовісно виконувати роботу; виховують у дітей любов та повагу до . молодь поважає тих старших, які вимогливі й справедливі, чуйні, уважні та ініціативні.  але серед нас є такі, хто не тільки шанує людей, але й у важку годину не поспішає на навіть своїм батькам. сьогодення свідчить, що хами та грубіяни живуть поміж нами. тепер, мабуть, частіше, ніж колись, чути нарікання старших на бездушність молоді, їхню грубість і байдужість.  за що ж молодь повинна любити, виявляти повагу до старших, зокрема батьків? спробуймо відповісти на це запитання. хто першим посміхається до немовляти? хто вдень і вночі чатує над колискою та накриває, закутує безпомічну крихітку? хто навчає робити перші кроки в житті? хто першим складає дитячі рученята до молитви? – тато й мама. народна мудрість вчить: «добрі діти – батькам вінець, а лихі – кінець».  святе письмо про пошану до батьків каже: «хто шанує батьків, той гріхів позбувається». ісус христос – взірець послуху і пошани до своїх батьків. жодна людина, котра будь-коли жила на землі, не зрівняється своєю доброю поведінкою з ісусом. євангелист матей наголошує, пишучи про молитву ісуса в гетсиманії, якою він звертається до свого отця: «отче мій, якщо можливо, нехай мене ця чаша мине. однак, не як я бажаю, лише – як ти». одна з десятьох божих заповідей стосується сім'ї, її внутрішнього єднання, тобто, пошани. для висловлення спільності поколінь бог стверджував: «шануй», – оскільки сім'я є спільністю між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми, цілими поколіннями. шануй батька й матір, бо вони дали тобі життя, ввели в коло людського існування: роду, культури… не можливо, щоб ціле існування людини було позначене пошаною до інших людей, якщо найперше вона не буде виявляти пошани до своїх батьків. повага до старших, а особливо до батьків, проявляється в 3-х площинах: довір'ї, послуху та любові. отже молодь зобов'язана виявляти пошану не тільки на словах, але й у всіх справах щоденного життя. є старовинні українські легенди, які зображують любов і пошану та спонукають до їх виявлення у житті.