До видилених слив доберить протилежни за значения. слова прилетели и щебечуть?

На мою думку, молодому поколінню потрібні такі людські якості, як-от: гуманність, вихованість, мудрість, доброзичливість. Саме така комбінація до м досягнути успіху, та здобути авторитет у інших людей. Але ми повинні не забувати, що кожна особистіть є неповторністю, і характер формується завдяки оточенню, певних обставин і вихованню батьків.

По-перше, життя наповнене непердбачуваними ситуаціями, і в такі моменти потрібно діяти рішучо, і сміливими кроками здолати перешкоду. Тому молодому поколінню у будь-якому випадку потрібно бути хоробрими, готовими до ризику та бути взаємоввічливими, адже невідомо, що буде завтра.

Прикладом з української літератури є твір Григіра Тютюнника «Климко», у якому розповідається про героя Климка, який дбав не лише про себе, а й про інших, адже він, незважаючи на страшні часи, залишався людиною, який ризикував ходити по сіль, знаючи, що якщо він цього не зробить, то він, його вчителька і її дитинча можуть померти з голоду.

По-друге, молодь повинна бути свідомими, чуйними, пам’ятати історію своєї держави, та шанувати її, адже там можуть бути описані гіркі дати, у якому боролися за наше майбутнє, тому ми зобов’язані цінувати сьогоденність, у якому ми живемо, адже могло скластися зовсім по-іншому.

Прикладом з історії є дата, яка сколихнула весь світ – 26 квітня 1986 рік – аварія на Чорнобильській АЕС. Ця жахлива подія показала нам, що навіть у мирні часи, може статися катастрофа глобального рівня. І ліквідатори – звичайні люди, герої, які врятували весь світ від смертельного забруднення. Вони навчили нас не залишатися осторонь, та бути рішучими.  

Отже, у будь-яких випадках молодому поколінню потрібно залишатися сміливими, ввічливими, порядними, свідомими та пам’ятати, що світ не без добрих людей.  

все може статися. селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». в крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені у все найкраще, що мають.

так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.

старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.