Твір на тему "коли я почуваю себе щасливою" деже потрібно

Ябуваю дуже щаслива, коли я їм смачні цукерки. це настільки захопливо! дуже люблю я цукерки.. потім, я буваю щаслива коли   я граюся зі своїми маленькими родичами,сестричками або братиками. також я дуже, дуже щаслива, коли я   просто прогулююся по містечку зі своїми батьками. дивитися на спкійну воду у дніпрі на свята, коли усі гості збираються у моему домі, я щаслива. на своє день народженя, я також дуже бо приходять мої самі-самі найкращі друзі. і ми усі з ними веселімося. їмо за святковим столом. я отримую подарунки від матері,тутуся, бабусі,дідусі. і від своїх гостей, або родичей які були на моему дні народжені! ось коли я буваю дуже-дуже щаслива.

1.Часть речи слова жизнь — имя существительное. 2. Морфологические признаки Начальная форма: жизнь (именительный падеж единственного числа); Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение; Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.

1.Часть мови слова життя - іменник. 2. Морфологічні ознаки Початкова форма: життя (називний відмінок однини); Постійні ознаки: загальне, неживе, жіночий рід, 3-е відмінювання; Непостійні ознаки: називний відмінок, однина.

Мова - найцінніший скарб народу

Рідна мова

У кожного народу є його найбільша коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків народу передається через рідну мову.

Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом, українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспорті. Приємно, що люди з повагою ставляться хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають і інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони мають поважати мову народу, серед якого вони живуть.