Виправити помилки в оголошенні гурток"умілі руки"працює по і п'ятницям

Руки -ручки, напевно так

Наші батьки зараз вони ще молоді, успішні, а ми, якими б самостійними нам не хотілося стати, поки так потребуємо їхньої . і вони завжди готові простягнути нам руки. навіть не віриться, що колись все може бути навпаки: вони стануть безпорадними і потребуватимуть нас. як же ми себе поведемо? чи станемо ми для них втіхою і радістю або перетворимо їх старість в пекло, як то кажуть в народному прислів'ї? я вперше ставлю перед собою це питання і намагаюся осягнути всю його глибину. можна знайти відразу для себе просту відповідь, що, звичайно ж, я буду завжди берегти і любити своїх батьків. але що ж насправді виявиться за цими словами? звичайно, це покаже моє життя. і тому, я думаю; що в першу чергу її потрібно побудувати розумно, на твердих моральних опорах: правильному професійному виборі, хорошій сім'ї і на повазі до людей. це буде найбільшою радістю для моїх батьків, як і для всіх інших матерів і батьків. саме цій відповідальності за моє життя вони мене завжди вчили. але є й інше. те, чого вони не вчили мене, але що я відчуваю сам. це турбота про них, відповідальність і за їхнє життя, за їх здоров'я, за їх душевний спокій і радість. я думаю про те, що не завжди мамині очі будуть такими іскристими, а батьківські - такими впевненими. як же хочеться затулити і уберегти їх від невгамовного часу і всіляких бід. і як же так зробити, щоб ці слова залишилися не просто словами?

після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. в ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. хочеться вийти на вулицю та просто гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів, спостерігати пробудження природи. весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів.

весна запанувала в світі. під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. весело стукає по підвіконнями весняна крапель. швидко підсихають калюжі на асфальті, а земля вкривається зеленим килимом свіжої трави. день став довшим, теплішим, більш сонячним. віє південний вітер та гонить по небу білокрилі хмари, і тоді їхні великі тіні швидко біжать по землі. звідусіль чується спів і метушня птахів, які взялися за будівництво своїх осель високо на деревах або під стріхами дахів.

з кожною хвилиною світ довкола змінюється на очах, зігріта сонцем природа оживає та розквітає. тепло весняного дня розбудило родючі сили землі. то тут, то там у траві запалюються вогники ранніх весняних квітів – пролісків, фіалок, кульбабок. набряклі бруньки на деревах і кущах готові перетворитися на моло