Антоніми до слов відцвітати , прихилятися

Відцвітати-зацвітати прихилятися-відхилятися, сторонитися

Н. тисяча симсот шистдесят дев,ять р. тисячи симсот шист десяти( тьох) дев,яти( тьох) д. тисячи симсот шист десяти( тьом) дев,яти( т ьом) з. тисячу симсот шистдесят( тьох) дев,ять( тьох) о. тисячею семистами шистдесятьма( тьома)дев,ятьма( тьома) м. на тисячи семистах шистдесяти( тьох) дев,яти( тьох) н.три тисячи симсот дев,яносто три р. три( трьох) тисяч симсот дев,яноста три( трьох) д. трьом тисячам симсот дев,яноста трьом з. три тисячи симсот дев,яносто три( трьох) о. трьома тисячами семистами дев,яноста трьома м. на трьох тисячах семистах дев,яноста трьох н. дев,яносто сим р. дев,яноста семи( симох) д. дев,яноста семи( симом) з. дев,яносто сим( симох) о. дев,яноста семи( симома) м. на дев,яноста семи( симох) н. висимдесят висим р. висимдесяти( тьох) восьми( висьмох) д. висимдесяти( тьом) восьми( висьмом) з. висимдесят( тьох) висьмох о. висимдесятьма( тьома) висьма( висьмома) м. на висимдесяти( тьох) восьми( висьмох)

Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом.

Односкладні речення поділяються на іменні (підметові) та дієслівні (присудкові).

До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.

Означено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі першої чи другої особи дійсного (теперішнього і майбутнього часів) або наказового споробу: Шануйте здобуте трудом поколінь (М. Нагнибіда); Країну сонячну мою люблю високою любов’ю (В. Сосюра).

Вилучення особових займенників — підметів (я, ти, ми, ви) не змінює змісту речень, а робить їх яскравішими, більш динамічними. Порівняйте: Сади свій сад, плекай свої надії, зневірою душі собі не рань (П. Дорошко) і Ти сади свій сад, ти плекай свої надії... Уживаються ці речення здебільшого у розмовному та художньому стилях.

Неозначено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього або майбутнього часу та у формі множини минулого часу.