Скласти речення , що відпові за будовою поданим схемам 1. [ ]; [ ]. 2. [ ], і [ ]. 3. [ ], [ ], [ ]. 4.[ ], (що

1) у кожного перед очима встала ніч, тиха та зоряна; сизим мороком криє вона чорнії гори, страшенні скелі.   2) косили сіно лугове,і пахла м'ята. 3) шумить дніпро, лунає луск сокир, над вежею хмара повисла. 4) кожна   квітка повна сонця, що бринить, співа над світом.

ответ:  Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і (сурядний) розпачем.Спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли (підрядний) охоронець чіплявся поглядом і (сурядний) байдуже погиркував: "Шнель, бидлота, шнель!" Вони не любили цей народ, не любили будинки, які (підрядний) мали тут поставити, але (сурядний) тільки-но звівся фундамент, як (підрядний) щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і (сурядний) не дряпали шкіру, немовби  (підрядний) розмовляли з полоненими про те, що (підрядний) цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпціґа.  Коли (підрядний) протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і (сурядний) посіяв нагідки. Де (підрядний) він узяв те насіння, невідомо, але (сурядний) ми, діти, добре пам’ятаємо, як (підрядний) він клав між грудочками зернини, як  (підрядний) потім притоптував їх і (сурядний), повернувшись до нас, усміхався: "Гут… кіндер… гут". А коли (підрядний) німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і (сурядний) поставили на грядці. Уранці, коли (підрядний) їх вивели на роботу, ми ще спали, але (сурядний) навіть крізь сон я чула, як (підрядний) скреготіли в розчині лопати, як (підрядний) стукали дужками відра, як (підрядний) надсадно бухикав Фрідріх і (сурядний) гиркав охоронець. Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і (сурядний) роздивлялися картки їхніх дружин та (сурядний) дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або (сурядний) картуз, та (сурядний) ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів "фрау". У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і (сурядний) білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи (сурядний) забувши, що (пілрядний) ми вже бачили, а (сурядний) чи (сурядний) хотів похизуватися, які( підрядний)в нього чепурні діти. І (сурядний)ми у відповідь цілу весну і (сурядний) ціле літо топтали і (сурядний) розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і (сурядний) брудний, що (підрядний) ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли (підрядний) він саджав нас на коліна та (сурядний) співав своїх дурних німецьких пісеньок.  Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і (сурядний) харкав кров’ю. Охоронець замість "шнеляти йому цигарку і (сурядний) дозволяв лежати під стіною.  Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і (сурядний) квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що (підрядний)самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і (сурядний) навіть сплакували.  Одного ранку його знайшли під стіною барака, де (підрядний) він стояв спиною до людей, понуривши голову. — Бидлота, тобі що — немає нужника? — гиркнув охоронець і (сурядний) тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.  Коли (підрядний) зняли його і (сурядний) взяли на руки, то здивувалися, що (підрядний) немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і(сурядний) навіть не насипавши горба.   Якось посеред грудня я сиділа на вікні і (сурядний) раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а (сурядний) вона цвіла собі під вікном. Була велика і (сурядний) кошлата, не квітка, а (сурядний) півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я руку, щоб (підрядний) зірвати, і (сурядний) відсіпнула. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і (сурядний) зв’язаний нами хрест…

За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і (сурядний) не всохла підлога.  Стіна не піддавалася дрилю, а (сурядний) потім дриль шурхнув у якийсь отвір. Коли (підрядний) вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. Дриль пошкодив їм черевички, але (сурядний) дівчатка дивилися на нас, мов (підрядний) живі, і (сурядний) запитували: — Ви не знаєте, де (підрядний) наш тато?..

Объяснение:

Калина -  растение-лекарь, оберег от всех болезней.           в украине издавна считают вербу и калину священными: "без вербы и калины нет украины". верба символизирует прадерево жизни. не зря ведь вербу всегда садили вдоль путей. по космогоническим представлениям народа наша галактика является началом создания мира - берегом космического океана. верба является также симоволом жизнеспособности: она растет без особенных на то условий, веточка без корня приживается в любой почве. цветение вербы - это тройной праздник, так как и природа празднует начало весны, и человек радуется первым "котикам", и пчела берет первый мед. высокой гибкости вербные ветки издавна использовалось для плетений разных бытовых изделий, в том числе и мебели. верба также считается хорошим лекарственным средством: отварами вербных веток знахари лечили раны княжеским дружинникам; уважали ее и запорожские казаки за это свойство "склеивать раны".     кроме вербы, садили в украине также липу, посвящая ее матери-воде, дуб символизировал перуна и солнце, береза посвящалась ладе, клен - полелю. калина также символизировала праздник коляды, рождества мира. надругательство над ней покрывало человека позором, также как и убийство аиста. возле дома всегда садили калину, зимой ее ягоды клали между стеклом. до сих пор существует поверье: если вырезать из калины сопилку, то в семье появится продолжатель рода - сын. калиновый чай - лучшее лекарство от простуды. важная роль принадлежит калине в разных обрядах, особенно на свадьбе (украшение свадебной веточки). о ней сложено множество песен, поговорок: "любуйся калиной, когда цветет, а ребенком, когда растет", "девушка, как калина".