Який ще кущ відомий в україні під назвою "неопалима купина"?

Кущ відомий в україні під назвою "неопалима купина" -- це малина

1)- привіт сашко.  - привіт оленко!   - петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку?   - звісно. сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками.  - чудово! я також сьогодні йду в бібліотеку.  - о, тоді йдемо разом.  - давай.  - ти читав ось цю книгу?   - ні, оленко. а ти?   - я читала. вона дуже цікава!   - зрозумів. отже візьму я сьогодні саме цю книжку.  - бери, вона дуже цікава.  - оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці?   - так, петрику. тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками.  - і я часто буваю в бібліотеці.  - петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку?   - три роки, а ти?   - а я два.  - гаразд оленко, я пішов додому. бувай!   - до зустрічі петрику!     2) -добрий день  -добрий, ви щось хотіли?   -так, я хотів взяти книгу -яка книга вам потрібна?   -яку ви можете порадити?   -я думаю, тобі сподобається книга івана багряного "тигролови". ось подивись -я візьму її -клас, прізвище?   то клас, таке то прізище)  -візьми  -дякую, до побачення -до побачення

Світанок я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. спочатку на обрії з’являється багряно-червона смуга. потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. і ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня. і ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами життя людей, і я чую ніжне: «доброго ранку, сину! »