прислівник — незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, іншої ознаки, предмета або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище: надзвичайно весело, стежка навпростець, побачимося опівдні.
прислівник не має закінчення. у реченні прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є обставиною: дорога додому пролягала через ліс. іноді прислівник, пов’язаний за змістом із іменником, є означенням: нам перейшли шлях уповні та місяць уповні заглянув у вікно. прислівник може бути вставним словом: що таке, по-вашому, щастя?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Добрати споріднені слова до слів: курчатко, півень, квочка
курчатко,курча
півень, півник
квочка, квочечка