Як правильно писати ссипати чи зсипати

Зсипати- бо префікс с- перед приголосними  к, п,т, ф,х в усіх інших випадках з- або зі-

Правильно писати зсипати

Зима для тварин найважча пора року. з-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.багато тварин у сплячку. жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. в одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.в печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.а ось іще один сплюха: їжак. до речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. і витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.деякі тварини роблять запаси корму. під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. лісовий тхір запасає часом жаб. норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. в норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів. не відстають від тварин і птахи. горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. восени при доброму врожаї вони цілими днями снують біля великих самотніх дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять з ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. за осінь кожна сойка може влаштовувати понад 2500 схованок. більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. дивишся часом — в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. це робота сойки.

Творчість лесі українки — видатне явище світової культури.геній лесі українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і музикою поетичного слова. поетеса вийшла за межі традиційних тем. її творчість охоплювала широке поле світових мотивів, тому стала вагомим художнім здобутком світової культури. леся українка зростала під впливом казкової волинської природи, рідного слова, пісні, народної традиції, любов до якої була прищеплена насамперед матір'ю оленою пчілкою. духовне збагачення поетеси відбувалося під впливом висококультурних родин старицьких, лисенків, дядька по матері м. драгома-нова. її талант розвивався завдяки природній спостережливості та глибокому потягу до знань. усі ці чинники їй сягнути мистецьких вершин, стати письменницею європейського і світового масштабу. дух поетеси гартувала хвороба. вона спонукала до аналізу конкретних життєвих ситуацій та осмислення суті буття людини. звідси власне нескореність, прометеїзм лесі українки, до якого вона, фізично квола, потягнулася ще на початку своєї творчості: "я вийду сама проти бурі і стану — поміряєм силу"