Сому журавлі повертаються із вирію 5 7 речень

      осіння пора збирає журавлів у вирій. але з приходом весни вони завжди повертаються. адже тут журавлі народились. вперше розправили крила та піднялися у високе небо. тут їхня рідна земля, домівка. поля та луки знову багаті поживою. залишені домівки стануть прихистком. саме в любому краї вони виведуть знову маленьких пташенят.         для кожного батьківщина – найкраще місце. 

Опустошили убоге  

Моє серце тихе,  

Погасили усе добре,  

Запалили лихо,  

Висушили чадом-димом  

Тії добрі сльози,  

Що лилися з Катрусею  

В московській дорозі,  

Що молились з козаками  

В турецькій неволі,  

І Оксану, мою зорю,  

Мою добру долю,  

Що день божий умивали... ("Три літа")

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш? ("Розрита могила")

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.("Розрита могила")

Як у Бога за дверима,  

Вдова панувала,  

А дівчата лицялися  

І рушники дбали. ("Сова")

У неділю вранці-рано  

Поле крилося туманом;  

У тумані, на могилі,  

Як тополя, похилилась  

Молодиця молодая. ("Наймичка")

Здивуються вранці люди,  

Що в сироти хустка буде  

Мережаная,  

Мальованая. ("У неділю не гуляла")

Не женися на багатій,  

Бо вижене з хати,  

Не женися на убогій,  

Бо не будеш спати. ("Не женися на багатій")

Засни, моє серце, навіки засни,  

Невкрите, розбите — а люд навісний  

Нехай скаженіє. ("Чого мені тяжко, чого мені нудно")

Кажуть, бачиш, що все то те

Таки й було наше,

Що вони тілько наймали

Татарам на пашу

Та полякам... ("Стоїть в селі Суботові")

Хоч і Яр той; вже до його

І стежки малої

Не осталось; і здається,

Що ніхто й ногою

Не ступив там; а згадаєш,

То була й дорога

З монастиря Мотриного

До Яру страшного. ("Холодний яр")

Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні. - Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете. - Дякую, Ви дуже люб’язні. - Ви, мабуть, уперше в нашому місті? - Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся. - Вам подобається місто? - Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні. - Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються? - Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні. - Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці. - Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення! - Бажаю успіху