Спільнокореневе слово до слова сонце

Сонячний, соняшник, сонечко

Птах трохи крупніше горобця, але дрібніше шпака. довжина тіла до 17 см, важить 43-57 гр вирізняється  своєрідною будовою дзьоба. дзьоб хрестоподібний, верхня щелепа перехрещується з нижньою.  подібно папугам, використовує дзьоб для лазіння. самці і самки дуже відрізняються за забарвленням. дорослий самець майже повністю яскраво-червоний. з віком забарвлення самця стає насиченішим. задня частина черева і підхвістя сірі. на бурих покривних перах крил червоний відтінок. махові і стернові пера бурі. ноги темно-бурі. самка сірувато-зелена, на спині помірна темна строкатість, поперек і надхвістя жовтувато-зелені. молодий птах сірувато-білий, з густою темною строкатістю. шишкар має велику голову, чіпкі лапи, що дозволяють йому підвішуватись на шишках вниз головою, і глибоко вирізаний хвіст. цікаво, що пташенята з’являються на світ з нормальним дзьобом, як у більшості птахів.

a

серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. один із таких витворів природи — славний барвінок. здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. а коли повітря стає по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітає.

 

взимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку він прикрашає святковий стіл. за народним звичаєм, навесні парубки збирали барвінок і дарували коханій. коли дівчина брала квітку, то це означало, що вона згодна стати дружиною цього парубка. цілий рік шанують барвінок, вважають його символом життя.

 

із сивої давнини прийшло до нас повір’я: хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов’язково буде щасливою людиною.

зе енд