Розповидь про друга обо подругу с именниками щирий добрий вселий

Умене є подруга. звати її (наприклад юлія) , дружимо ми з нею ще з дитинства. юля щира , добра ,весела дівчинка, мені з нею ніколи не сумно , вона завжди мене підтримує і дає поради. дякую моїй подрузі за її вірність мені.

Свідчення віків прочитайте легенди та поміркуйте. якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. мудрець відповів: - найкраще у світі - це мова. за мови будуються міста, розвивається культура народів. за мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. за мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. тому немає нічого кращого за мову. таке міркування присутнім. тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. мудрець відповів: - найгірше у світі - це мова. усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив: - за мови люди засмучують і розчаровують одне одного. за мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. чи може бути щось гірше за мову? ! не всім було приємно слухати цю відповідь. чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову? як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову? які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу? від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи потворність? могутній лідійський цар крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. гінці вирушили в дельфи до храму аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній похід. обидва віщуни дали однакову відповідь: - якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у дельфи. вони запитали, чи не соромно богам обманювати креза. оракули відповіли: - крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, креза, чи персидського царя кіра. оскільки крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в усьому самого себе. v як крез зрозумів слова богів? v що спричинило загибель великого царства? v чого вчить нас ця легенда?

1. звуки мы слышим и говорим, буквы пишем и читаем. (мы говорим о звуках, но обозначаем их на письме соответственно буквами.) 2. в языке 33 буквы: 10 букв, обозначающих гласные звуки (а, о, у, э, ы, и, я, е, ё, ю), 21 буква, обозначающая согласные звуки (б, в, г, д, ж, 3, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, x, ц, ч, ш, щ) и ещё 2 особенные буквы (или знаки) — это ъ и ь. 3. гласных звуков — 6 (а, о, э, и, у, ы). согласных звуков гораздо больше. они делятся на твёрдые и мягкие. или, говоря иначе, образуют пары по твёрдости-мягкости, например, [н'] (мягкий звук) в слове тронь и [н] (твёрдый звук) в слове трон. (обращаем ваше внимание, что по традиции мы звук записали в квадратных скобках — [н], а мягкость звука обозначили знаком '. но детям мы этих значков пока не объясняем — они изучат это в школе. дошкольники, выполняя звуко-буквенный разбор, используют цвет: красный — для обозначения гласных звуков, синий — для обозначения твёрдых согласных, зелёный — для обозначения мягких согласных). 4. есть 3 всегда твёрдых согласных звука — это ж, ш, ц и 3 всегда мягких согласных звука — это й, ч, щ. все остальные согласные звуки могут быть как твёрдыми, так и мягкими. 5. гласные буквы я, е, ё, ю могут обозначать 1 звук (соответственно: я — [а], е — [э], ё — [о], ю — [у]), если стоят после согласных (например: мяч — [м'ач], белка — [б'элка], лён — [л'он], люк — [л'ук]), и 2 звука (я — [й'а], е — [й'э], ё — [й'о], ю — [й'у]), если стоят в начале слова (яма — [й'ама], енот [й'энот], ёлка [й'олка], юла — [й'ула]); после гласной (баян — [бай'ан], веер — [вей'ер], чаёк (от чай) — [чай'ок], баюн (кот-баюн) — [бай'ун], а также после ъ и ь (съел — [сй'эл], гроздья — [грозд'й'а], варенье — [варен'й'э], бельё — [бэл'й'о], вьюнок — [в'й'унок]). 6. согласные также различаются по принципу звон кости-глухости. всегда звонкие: р, л, м, н, й, всегда глухие: x, ц, ч, щ. остальные согласные образуют пары: б - п, в - ф, г - к, д - т, ж - ш, 3 - с.