Выдгадати загадку-не ъсть і не п"є а ходить і б"є

Ответ этой загадки: годинник

Начальная форма: зниклый часть речи: краткое прилагательное грамматика: единственное число, неодушевленное, одушевленное, средний род формы: зниклый, зниклого, зниклому, зниклым, зниклом, зниклая, зниклой, зниклую, зниклою, зниклое, зниклые, зниклых, зниклыми, зникл, зникла, зникло, зниклы, зниклее, зниклей, позниклее, позниклей начальная форма: зникнуть часть речи: глагол в личной форме грамматика: действительный залог, единственное число, переходный, несовершенный вид, прошедшее время, средний род формы: зникнуть, зникну, зникнем, зникнешь, зникнете, зникнет, зникнут, зник, зникнул, зникла, зникнула, зникло, зникнуло, зникли, зникнули, зникнув, зникнувши, зникни, зникните, зникнущий, зникнущего, зникнущему, зникнущим, зникнущем, зникнущая, зникнущей, зникнущую, зникнущею, зникнущее, зникнущие, зникнущих, зникнущими, зникнувший, зникнувшего, зникнувшему, зникнувшим, зникнувшем, зникнувшая, зникнувшей, зникнувшую, зникнувшею, зникнувшее, зникнувшие, зникнувших, зникнувшими начальная форма: той часть речи: существительное грамматика: единственное число, именительный падеж, мужской род, неодушевленное формы: той, тоя, тою, тоем, тое, тои, тоев, тоям, тоями, тоях начальная форма: тот часть речи: местоименное прилагательное грамматика: единственное число, женский род, неодушевленное, одушевленное, родительный падеж формы : тот, того, тому, тем, том, та, той, ту, то, те, тех, теми

Вулиця мого дитинства  

для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. і як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. отак буває і зі мною, коли повертаюсь додому після літніх канікул, коли знову крокую дичківською вулицею, на якій живу разом з батьками.вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. тут розташоване невелике підприємство, де можна придбати або полагодити автомобіль. перетинає вулицю річка гнізна зі своїми притоками. у кінці вулиці — пасовище та млин. паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею красується ліс.коли стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі хатки під червоною черепицею потопають у буйній зелені садів.я люблю свою вулицю у будь-яку пору року. люблю її затишні садиби, привітні віконця домівок, високі дерева, квітники і доріжки на подвір'ї.але вулиця без людей, як ліс без птахів. на моїй вулиці всі люди привітні і лагідні. хоча я й не знаю їх усіх по іменах, та в селі прийнято з усіма вітатись.найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля хат, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять погаласувати. лише тоді відчуваєш, що навколо тебе — усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.