Текст розповідь на тему опис природи.

Недарма говорять, що природа – наша мати. вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? світ природи багатий і різноманітний. чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! а найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через інтернет або телебачення. але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому   випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. і на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена. але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею є їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.

лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами моторів гусениць, колес. (77. дмитерко.) 2. поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники. (m. стельмах.)

3. високо в небі плавали два яструба (о. десняк.) 4. три дні минуло, а лелеки не з'являлись. (то. збанацький.) 5. наше село нараховує п’ятдесят одну хату (ю. яновський.)

6. один син — не син, два сини — півсина, три сини — ото тільки син. (народна творчість.) 7. ой у полі та два явори, ще й третій маленький. (народна творчість.) 8. старий озирнувся на чотири боки : степ лежав німий і принишклий. (григорій тютюнник.)

пояснення:

Людину називають людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини. відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.   виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, батьківщиною нелегко. знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. і тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.