Лексичне значення слів: пуп`янки, дикі, шипшині.

    лексичне значення поданих слів пропоную визначити так:     пуп'янки - п.ф. пуп'янок - те саме, що і "бурнька", тобто зародок рослини.     дикі - п.ф. - дикий - той, що знакодиться у первісному стані; не оброблений (дика земля); дивний (дика людина).      шипшині - кому? п.ф. - шипшина - рослина (трояндова), що має колючі стебла, квітки та плоди. 

Сьогодні в світі існує 13 живих мов слов’янських народів: українська, білоруська, російська, польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька, сербська, хорватська, словенська, македонська, болгарська. До мер­твих (таких, що не мають носіїв) мов слов’янської групи належать праслов’янська, давньоруська, старослов’янська, полабська.

Живі слов’янські мови за своїми особливостями об’єд­нуються в 3 підгрупи:

-східнослов’янську (російська, українська, білоруська);

-західнослов’янську (польська, чеська, словацька та ін.);

- південнослов’янську (болгарська, македонська та ін).

Усі слов’янські мови мають спільне джерело — праслов’янську або спільнослов’янську мову, яка існувала у вигляді слов’янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н.е. до V століття н.е. Одночасно з пе­ретворенням і формуванням слов’янських племен в окремі народності формувалися й слов’янські мови. Цей процес був тривалим і неоднозначним як для слов’янських народів, так і для їх мов, які зберігали багато спільних рис.

Українська мова є спадкоємицею мов тих слов’янських племен, що належали території сучасної України, — полян, древлян, тиверців, угличів та ін. Минули довгі історичні етапи формування регіональних мовних утворень, періоди інтеграцій діалектів у живу давньоруську мову, на основі якої й формувалася українська мова.

ответ:I. В країнах теплих, полудневих, злітає дощ із хмар рожевих, і переймають на путі його проміння золоті. 2. Tільки дуб стоїть у листі і калинонька в намисті. 3. Грає й сяе, мов самоцвітне каміння, чиста роса: то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом. 4. Сам вперед іди і другого за собою веди. 5. Нас ворог сто разів хотів зламати, та ми лиш гартувалися в борні. 6. Всім серцем любіть Україну свою, і вічні ми будемо з нею. 7. Калиноныка буде цвісти а ти, синку, будеш рости. 8. Скільки ж то сили і скільки то муки! 9. Степ і вітер, степ і тиша. 10. Та пройдуть роки, й виллються на папір сміливі бунтарські рядки, i облетять вони весь світ, і обезсмертять на віки вічні іх творця- великого сина України Тараса Шевченка. 11.3 глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки- і на живих гілках дуба проростають зелене листя і молоде пагіння, і тугі жолуді в'яжуться на вітах, як заперечення старості і вмирання. 12. Чи не омана це, чи не хвороблива часом уява моя викликає галюцинацію сміху?