Звичаї свого народу потрібно знати тому що

звичаї свого народу потрібно знати, тому що вони навчають мудрості. наш народ раніше мав ґрунтовні знання про навколишній світ та все, що було йому близьким. на основі цього формувались звичаї та традиції, які об'єднували людей, сприяли їхньому гармонійному співіснуванню.

сьогодні люди інколи забувають про те, що ми - єдина нація, яка має разом робити щось заради свого процвітання. саме звичаї об'єднують окремих людей в одну етнічну групу. ці традиції, обряди, творчість - генетичний код, що є людям виокремлювати нас у націю. звичаї повчають, виховують, дарують мудрість.

Для того, щоб відповісти на запитання чи потрібен коронавірус чи ні, треба спершу розглянути всі позитивні і негативні сторони.

З негативних це звичайно те, що помирають люди, не можна вільно ходити в магазини, розважальні центри і їздити в маршутках. Не можна просто гуляти і ходити до школи без маски. Деякі люди втратили роботу, і не мають що їсти.

а з позитивних це те, що ми нарешті навчилися цінувати те, що нам здається звичною справою. наприклад я навчився/лася цінувати те, що до школи я могла ходити в звичайному режимі, я могла гуляти з друзями а не сидіти вдома пів року.

Також коронавірус навчив цінувати рідних і близьких.

Звичайно ж, мінусів більше. Взагалі я вважаю що він був потрібен лише на деякий час, для того щоб заставити людей подумати про своє життя. А також ми багато жалілися що немає і одної вільної хвилини, тому коронавірус дав нам багато вільного часу. Але краще було б, якби ми зразу цінували все, без всяких хворіб та карантинів

як відомо, держава – це утворення, створене людьми для врегулювання їхніх інтересів і конфліктів. згідно загальній ідеї кожна держава складається з представницьких органів, таких як президент, парламент тощо. водночас вкрай важливо розуміти, що, у зв’язку з тим, що органи ці є представницькими, є і той, кого вони представляють. саме народ, частиною якого є і ми, обирає і таким чином формує представницькі органи. представницькі органи держави представляють народ.

кожна людина є хоч і невеликою, але все ж частиною держави. це накладає на кожного представника народу нехай малу, але відповідальність за те, що відбувається в нашій країні. тому з дитинства необхідно замислюватися про те, як можна було б поліпшити країну і державу, зробити її більш приємним місцем для перебування та життя. звичайно, далеко не кожен з тих, хто замислюється, зможе привнести і додуматися до чогось дійсно корисного, але, чим більше таких буде, тим більша ймовірність успіху.

однією з характерних рис сучасного українського суспільства є байдужість до громадських і політичних процесів. багато людей дистанціюються від суспільства, не хочуть брати участі у вирішенні спільних проблем життя людей і бажають лише сконцентруватися на власному особистому житті, покращуючи лише свої справи. таку позицію зрозуміти можна, адже сучасне суспільство демократично і не вимагає від кожного обов’язкової участі. але варто розуміти, що такі люди навряд чи мають моральне право нарікати на недосконалість нашого суспільства і держави. якщо людина нічого не робить для поліпшення не тільки свого життя, але і для збільшення справедливості, чесності та прозорості в суспільстві і державі, чому вона повинна потім бути незадоволеною різними явищами негативного характеру? держава та її якість – це ми, бездіяльність кожної окремої людини призводить до того, що держава стає гірше і менш перспективною. важливий принцип кожного послідовного і відповідального громадянина полягає в тому, що потрібно починати все з себе. якщо ви хочете жити в більш гарній і приємній країні, шукайте шляхи для того, щоб зробити щось для неї корисне, а не просто скаржіться на те, як погано ми всі живемо.

держава – це ми. серед нас занадто багато байдужих людей, які не турбуються про те, що буде з нашою державою не лише через десять років, а й навіть завтра. цю ситуацію потрібно змінювати, адже, якщо цього не робити, ситуація поступово буде лише погіршуватися і рано чи пізно люди побачать, що разом з деградацією держави деградували і вони самі.