Скласти текст-опис про жоржину(5-7речень)

Твір-опис осінньої квітки «жоржина»в палісаднику за нашим будинком восени квітують жоржини. хтось дав цій квітці дуже вишукане ім’я. я вважаю, що вона цілком заслуговує на нього. особливо приємно відчувати ніжний та легкий аромат жоржин після дощу, коли повертаєшся зі школи.колір жоржини буває різним: ніжно-жовтим або жовтогарячим. а ще фіолетовим, білим, ліловим, так, і червоним він теж буває. я бачив на фото, що існують жоржини «з підсвіткою», де поєднуюється кілька кольорів. яскраві жоржини справді в око та милують його похмурої осені.за формою квітка жоржини кругла та пишна. в неї дуже багато пелюсток, що звужуються на кінцях. коли жоржина тільки починає розквітати, вона схожа на барвисту кульку або на кольорового їжачка, що підняв свої голки угору. такий собі позитивний осінній їжачок! коли жоржина зовсім розквітне, вона розкривається. осінні дощі розтріпують її пелюстки та поступово хилять донизу її тонку довгу стеблину. якщо зрізати квітку, то виявиться, що всередині стеблинки пустота. таких стеблин на клумбі з жоржинами багато, бо ці квітки не ростуть поодинці. вони виростають цілою купою та квітнуть на одному тому ж місці багато років. листячко жоржини пір’ясте, зовсім звичайне але хто ж буде звертати на нього увагу! сама ніжна та гарна квітка, яка, проте, не лякається холоду, є королевою осіннього сад

  земле барвінкова, дай мені здоров»я. назвати нашу землю «барвінковою» міг тільки справжній поет. таким поетом є петро мойсейович перебийніс. він написав багато віршів про рідну землю, про природу рідного краю. його душа тонко відчуває красу довкілля і щиро вболіває за ті тортури, яких їй доводиться терпіти від людської жорстокості та .

у світі є багато різних країн. і кожна з них приваблива по-своєму. в деяких з них приємно відпочивати, в інших – оглянути пам»ятки, в якихось – підкоряти вершини або ж океани. але ми завжди повертаємося туди, де нам найприємніше, - додому,  в україну. вона чарівна й неповторна, її земля – найродючіша, а люди – наймиліші.

минулися часи, коли флорою опікувалася богиня флора, а фауною – богиня фауна. тепер за все відповідає людина, яка живе на цій землі. все, що їй потрібно, людина отримує від природи. кожен з нас скаже, що він любить природу. можливо, це так, але хто ж тоді розводить в лісі вогнища, від яких вигорають цілі гектари насаджень? хто залишає сміття на галявинах та в ярах? хто забруднює водойми пластиковим сміттям? хто по-браконьєрському підло вбиває тварин? це людина.

переглянути таке ставлення до природи, покаятися та почати її по-справжньому любити, стати справжнім господарем на землі теж повинна людина.ніхто, крім нас, цього не зробить.

і тоді барвінкова земля дасть нам і здоров»я, і їжу, і одяг, і житло – все, що має, віддасть людині. 

Малий пилипко — герой оповідання панаса мирного “морозенко” — щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується про неї, як справжній чоловік: “завтра, ма­мочко, новий год… я завтра піду до хрещеного батька посипати… дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… от і буде нам що їсти! а на гроші топлива купимо, багато-багато, щоб на всю зиму стало! ”