Сочинение на украинском языке первоцвет

Язахоплююся першими весняними квітами. адже вони справжні першопрохідці, цвітуть в дуже суворих умовах. лише тільки сніг починає танути, на проталинах крізь землю пробиваються наполегливі ніжні паростки. а іноді й просто крізь підтала сніг і крижинки. ні крижаний весняний дощ, ні запізнілий сніг, що падає з неба, ні заморозки не можуть зупинити їх. весняна нестійка погода не може зіпсувати краси перших квітів.є кілька видів первоцвітів. всі вони невеликі, на перший погляд непомітні. щоб побачити їх справжню красу, треба «роззути очі», нахилитися і не поспішаючи придивитися до ниху пролісків по три сліпуче білих пелюстки-крапельки. ці відважні квіточки пробиваються навіть крізь сніг. дивовижне видовище -нежнейшіе квіти на зелених стеблинках, живі краплі посеред засніженої галявини. я порівняв би їх красу з крихкістю і невинністю юної дівчини.зелень молодої трави лізе вперед без оглядки на залишки снігу. з свіжої трави вибираються маленькі крокуси з гострими зеленим листям. крокуси — яскраві плями на травичці або навіть на снігу, дивлячись як рано вони з’явилися. яскраво-жовті, ніжно-фіолетові, бузкові, білі з фіолетові смужками — все крокуси дуже красиві. вони схожі формою на келихи, а їх широкі пелюстки глянцево блищать.на зірочки походять яскраво-блакитні проліски. на лісовій галявині чи в лісопарку можна надибати на галявину, що вся усипана цими «зірками». ще цікаво спостерігати за тим, як весняні квіти розпускаються на торішній бурою траві або опалому листі. начебто на землі панує осінь, а, дивись, посеред минулорічної «дрантя» красуються молоді кущики. жовті трубочки нарцисів в обрамленні зелені, яскрава медунка, первоцвіти, ранні тюльпани.

Мова - це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу і красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. за мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і нащадкам. немає і не може бути мови без суспільства, без народу, який є її творцем. також немає і не може бути суспільства без мови. мова є характерною ознакою сучасної нації. коли мова перестає виконувати свою основну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відпові вимогам часу.        я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

Часто всі задумуються про те, що насправді таке мова, для чого вона потрібна? та яку роль відіграє в житті кожного громадянина нашої україни. адже мова – це не тільки пустий звук, і не краплина в безмежному просторі океану, а безмежний простір, який оточує кожного жителя цього простору, саме мова дає надію коли стає холодно і ви в темному лісі.звісно, ми не можемо судити про те, що мова для всіх така важлива, унікальна. не всі приймають її, люди з одного боку нічого не втрачають, коли спілкуються на зовсім іншій, чужій мові, але з іншого боку вони втратять лише одне, найголовніше – духовну та моральну цінність нашого народу. нерідко, ми з вами бачимо те, що наша, українська мова та інші, сусідні створюють велику сварку із-за мовних політичних спекуляцій, ми вважаємо, що це не припустимо, адже політики самі повинні розібратися в своїх справах, в своїх питаннях. мова не повинна служити для створення різних, політичних та соціальних конфліктів.розв’язати , що для мене рідна мова - дуже важко, адже всі можуть сказати: що рідна мова, це та, на якій ми думаємо, спілкуємось, це мова батьків, але не кожен є тим самим патріотом, який ніколи не зрадить своїй рідній мові. для мене – українська мова, дуже важлива. адже саме її я вивчав с самого народження і до сих пір. рідною для мене мовою, є українська, хоча іноді я розмовляю и спілкуюся на іншій мові, тільки тому що так вимагають обставини. я вважаю, що не важливо – чи ти українець чи ти росіянин, ти повинен розмовляти на своїй, рідній мові – адже мова, це духовне багатство всього народу.