Сочинение на тему "я хочу стать милиционером"

Зраннього дитинства ця професія приваблює як хлопчаків, так і дівчат своєї героїчної романтикою, чому багато в чому сприяють художня література та кіно. так професія міліціонера видається багатьом повної захоплюючих пригод і захоплюючих подій, тоді як насправді захист правопорядку вимагає щоденного і часом монотонної праці та рутинної роботи.   втім, не можна заперечувати і наявності гострих і часом небезпечних моментів у житті оперативної служби міліції. і це говорить про те, що бажає стати міліціонером зобов'язаний перебувати у відмінній фізичній формі, бути рішучим, відважним і обережним.   той, хто стоїть на варті безпеки громадян, як кажуть, на бойовому фланзі, повинен бути надзвичайно витривалим і відповідальним, оскільки від його чітких і впевнених дій часто залежить не тільки порядок, але й життя громадян і товаришів по роботі.   однак професія міліціонера полягає не тільки в стрільбі і гонитві за злочинцями, як вважають багато. це ще й документальна робота, суворе і скрупульозне виконання якої необхідно для нормального функціонування всієї системи.   багато в чому ця професія залежить і від активної і щільної роботи з людьми, і цей аспект є абсолютно невід'ємним у трудовій діяльності міліціонера. тому володіння такими якостями як терпіння, стриманість, комунікабельність і делікатність - обов'язкова вимога до захисника правопорядку.   так міліціонер зобов'язаний поєднувати в собі виключно високоморальні якості, бездоганне знання законів і вміння захистити себе та інших громадян від усіляких небезпек і проблем.

ответ:

люба чарівнице осінь!

ось вже декілька днів, як ти прийшла до нас у гості. кажуть, що гарна погода триматиметься до кінця вересня, але якщо б були дощ, вітер чи навіть заморозки, я б усе одно дуже чекав (чекала) на зустріч з тобою, моя улюбленице. так, звісно, восени потрібно рано прокидатися, йти до школи, робити є завдання. однак яке диво барв, кольорів, смаків та відтінків є мене усюди, куди б я не поглянув (поглянула)! дерева стоять у яскравому жовтогарячому вбранні, мерехтять дрібним листям, а тварини у лісі клопочуться, хочуть знайти собі житло, щоб спокійно перечекати зиму.

саме тому, ніжна, ласкава осінь, я так люблю тебе. ти робиш цей світ більш різнокольоровим та приємним.

з найкращими побажаннями,

своє ім’я.

объяснение:

звертання:

1. люба чарівнице осінь

2. моя улюбленице  

3. ніжна, ласкава осінь

вставні слова:

1. кажуть

2. звісно

однорідні додатки:

1. дощ, вітер чи заморозки

2. барв, кольорів, смаків, відтінків

однорідні присудки:

1. прокидатися, йти, робити

2. стоять, мерехтять, клопочуться, хочуть

однорідні означення:

1. більш різнокольоровим та приємним

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. і навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження. життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства. по-перше, тому, що, стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. і всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі. по-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. у дитини все ще попереду. кожна дитина за сприятливих умов може стати у майбутньому видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. тому обов’язок і батьків , і суспільства - забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.