відповідь:
пояснення:
ми з мамою і татом щоліта їздимо в село до бабусі. там ми п’ємо натуральне молоко, піклуємося про тварин. але найбільше мені подобається сад. він схожий на чарівну поляну. там ростуть плодові дерева, кущі, квіти небаченої краси. дві високі сосни красуються на сонці, так і хочеться їх обійняти!
а ще в саду полюбляє бавитися наш собака. а кіт, сховавшись у траві, спостерігає за тим, що відбувається.
в теплі літні дні хочеться полежати в саду у траві та відчути, як легкий вітерець ніжно обвіває тебе. а ще дуже приємно слухати, як птахи співають свою чудову пісню, присвячену рідному краю.
ближче до осені в саду дозрівають яблука, груші, сливи. а восени ми збираємо врожай горіхів та айви.
я люблю їздити до бабусі, побувати на свіжому повітрі та відпочити від галасливого міста в саду. це мій улюблений куточок природи.
я , всі люблять весну. це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. по-особливому гарно в цей період у батьківському саду. поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною. та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. і сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. так і приваблюють бджілок-трудівниць. з гілочки на гілочку перестрибують пташки. щебечуть один до одного, розпові ранішні новини. і так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. може й для себе що цікаве почується. у такий момент складно всидіти вдома. хочеться спостерігати за такою красою знову й знову. український хімік випадково відкрив, як збити тиск назавжди і весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. сад весняної пори – прекрасний. виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.
Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.
Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.
Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти жартівливу розповідь про те, як ви уявляєте формування сімейного бюджету вашої майбутньої родини.