Зякою метою створюють заповідники і що в них побачити ?

Під впливом господарської діяльності людини змінюються природні ландшафти україни. для збереження унікальних і типових ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, всього генофонду рослинності й тваринного світу для наступних поколінь в країні створено заповідні території в різних природних зонах. природа – це національний скарб, і його потрібно ретельно охороняти й раціонально використовувати. з цією метою в 1992 р. верховною радою україни прийнято закон «про природно-заповідний фонд україни».додатковий матеріал [1] заповідник асканія-нова називають перлиною півдня україни. це єдиний у європі масив заповідного ковилового степу. тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней пржевальського, зебр,антилоп,оленів,яків та зубробізонів.вчені асканії-нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. загалом у асканії-новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.у заповіднику створено й чудовий дендропарк. незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. під прикриттям дібров і хвойних порід розкривають свої ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. скрізь великими куртинами розкидані різноколірні бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав'янистих і чагарникових квіткових рослин.

Вчителька  завжди  пояснює завдання  тихо, доступно і витримано. тепер  фірма гарантує виконувати замовлення  швидко, якісно і дешево. осінь пришла  непомітно, казково  прикрасила вулиці,  вміло  розмалювала пензликом дерева. бадьоро, радісно і працьовито   весь клас прибирати територію. довго  лежали книжки на полиці,  повністю  запорошив їх пил, сторінки  місцями  пожовтіли. високо в небі засяяла зірка . час проминув швидко . весело і дзвінко засміялася дитина . річка привітно манила до себе . бджоли постійно перелітали з квітки на квітку . 

Нещодавно ми читали оповідання "федько-халамидник", яке написав володимир винниченко. цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. володимир винниченко розповідає про двох хлопчиків — федька, сина бідного робітника, і толю, дитину заможних батьків. федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусі. проте федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. толя був делікатний, ніжний, сумирний. він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо. одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. толю не покликали, але він все одно пішов. федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. і тут сталося нещастя. федько допоміг толі, і той, як стріла, вилетів на берег. упевнившись у власній безпеці, толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. інші хлопці кинулися до федька й витягли його на берег. коли федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. толя ж підло звалив вину на федька. про те, щоб подякувати своєму рятівникові, толя навіть не подумав. безперечно, федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. ще толя — брехун і негідник. коли федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір федька, забрав чижика. а коли на цвинтарі ховали нещасного федька, толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті. поведінка федька викликає в мене захоплення, а поведінка толі — справжнє обурення. замість того, щоб берегти такого вірного товариша, толя став причиною смерті федька. байдужість толі майже лякає мене