Уявіть, що ви журналіст, який отримав завдання взяти інтервью у відомої особи(на ваш вибір у кого б ви взяли інтервью? складіть і запишіть діалог вашу розмову у формі діалогу (10-12 реплік), використавши: a)звертання б)вставні слова чи словосполучення в)щонайменше два речення з відокремленими додатками.

День! мене звати можна взяти у вас інтервью? --так,звичайно можна. --я вам декілька питань,що стосуються вас. --гаразд   давайте. --скажіть будь ласка ,яка ваша улюблена справа? і подобається багато різних видів спорту.у вільний час від роботи я полюбляю розважитись з друзями. --скажіть ,а ,що вам подобається в спорті? чому саме ви обрали спорт? єте ,як кажуть здоров*я це сила,а завдяки спорту я його зміцнюю та дивлюся на ,що я спроможний.на мою думку взагалі здається,що завдяки спорту можна прожити довше та мати багато сили! --я з вами повністю згодна та зараз не про це.давайте продовжимо наше інтервью? звичайно. --що   на вашу думку головне в житті? мою думку головне це здоров*я без здоров*я нічого людина довго не може робити їй стає сумно та ніяково,що всі грають можуть робити все ,що хочуть ,а ти прикутий до ліжка без здоров*я лежиш та не знаєш ,що робити! правильно! ну наше інтервью дішло кінця.дякую віам за приємну розмову.допобачення! ! вам теж і!

Умоїй родині живе загальна улюблениця — кішка ліза. зараз я вже не уявляю, що її колись не було в нашому домі, що колись ми жили без лізи, — такою важливою істотою вона для нас стала. але ще кілька років тому ми не думали ні про яку кішку . правда, я постійно просила у мами дозволу завести якусь тварину, але вона була непохитна. і от якось раз ми виявили в під’їзді крихітну грудочку, яка тикала усім у ноги, шукаючи та захисту. спочатку мама винесла цій істоті теплого молока, а потім вже не змогла її залишити напризволяще. так у нашому житті з’явилася ліза. спочатку вона була невизначеного кольору, худа і болюча. але поступово, завдяки турботам моєї мами й увазі всієї нашої родини, ця істота перетворилася на чудову красуню, яку наш тато назвав лізою. мені здається, це ім’я підходить моїй улюблениці якнайкраще. у неї біла пухнаста шерсть, бірюзово -зелені очі та пишний рожевий носик і подушечки лапок. моя улюблена кішка дуже пластична і граціозна, любить пострибати і пограти зі своєю улюбленою «мишкою ». з вигляду ліза — сама доброта, однак це далеко не так. ця розумна кішка володіє непростим характером, любить пустувати і навіть напаскудити. але ми все одно її дуже любимо, тому прощаємо їй все. так, ліза ніколи не буде спілкуватися з тими, хто їй не подобається. якщо до неї нечемно звертатися, вона може зашипіти або навіть подряпати. але моя бабуся каже, що кішка завжди відчуває хороших людей і ні за що їх не скривдить. тому нечемні гості нехай нарікають на себе. крім того, ліза дуже незалежна і самостійна. вона може цілий день займатися своїми справами, не звертаючи на нас ніякої уваги, і підійде приголубитися тільки тоді, коли сама цього захоче. але якщо їй щось потрібно, то ця ласунка завжди доб’ється свого — жодне серце не може встояти проти такої красуні. бабуся називає лізу природним барометром — вона є їй передбачати погоду. так, ми завжди дізнаємося, коли наближаються холода, — тоді ліза спить, згорнувшись калачиком і заховавши ніс. а ще бабуся стверджує, що кішки здатні « намивати гостей». тому, коли ліза сидить на порозі і вмивається, бабуся передрікає, що з’являться гості. і дійсно, іноді вони приходять. а одного разу ліза врятувала всю нашу сім’ю від загибелі. вночі у нас почався витік газу і ніхто нічого не відчув, сплячи міцним сном. але ліза почала ходити з кімнати в кімнату і голосно кричати. крізь сон мама кілька разів покрикувала на кішку, але коли прокинулася, то зрозуміла, чому ліза не могла заспокоїтися. вчасно мама закрила газ, вивела всіх на вулицю і провітрила квартиру. так , завдяки лізі, ми залишилися живі. відтоді вся наша сім’я ще більше любить цю кішку, вважаючи її повноправним членом сім’ї. зараз ліза вже доросла. у неї кілька разів були кошенята, яких ми дружно всі разом прилаштовували «в добрі руки». думаю, коли ліза стане старою, ми залишимо собі одного кошеня, що буде дуже схоже на свою маму. щоб наша дорога кішка завжди була поруч з нами

Не екскурсовод, хто не знає досконало свого міста, щоб надіти на руки лиш  золоті кайдани. він має детально розказати, скільки місто вистраждало від нападу татар, скільки косили українців, коли думає чудово закінчити екскурсію. українці стали тому сильнішими на світі, що завжди натхненні чимось, зігріті, що нас мама  з любов'ю зростила, що в кожному з нас є своя сила, з якою ми йдемо на труд і до бою. ми жили б двічі, і померли б двічі, якби було нам два життя дано, щоб ворогові глянути у вічі, не зганьбленим зберігши знамено.   туристи будуть слухати трагічну і цікаву історію, яка дасть змогу задуматися про вічне, що всі народи хочуть миру і що війну здолає мир.