Прочитай.спиши, потрібні закінченняу множені) не за морями, не за висок.. горами, а в країні, де ліси стоять дрі де озера розлягаються - там жили собі із мамою і татком у хатинці два бі хлоп'ятка

Не за синіми глибокими морями, не за дальніми високими горами,а в країні, де ліси стоять дрімучі, де озера розлягаються блискучі, - там жили собі із мамою і татком у хатинці два білявенькі хлоп'ятка

Людське життя безцінне. Для кожного воно унікальне, неповторне, і, на жаль, скінченне. Це – неоціненний дар, який людина отримує від народження. Проте, як вона зуміє розпорядитися цим подарунком – залежить вже лише від неїї.        Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від цього можуть залишитися тільки спогади, які є малою розрадою у старості. Саме тому, що наш життєвий шлях вже сам по собі має величезну цінність, не варто розтрачувати його на щось неважливе, в тому числі й на самі лише втіхи. Ми завжди повинні дорожити своїм життям, берегти його і використовувати кожен день найбільш продуктивно.        Час минає, секунда за секундою ми дорослішаємо і не замислюємося над тим, яке життя коротке. Людина не думає, що для неї гроші – це лише б нормального існування, а зовсім не його сенс. Дріб`язкові сварки і щоденне сидіння перед телевізором чи комп`ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, відведеного нам на Землі. Старі люди краще розуміють всі  барви життя, оскільки вони усвідомлюють, що своє життя прожили.        Так важливо цінувати кожну мить! Насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, ласкавими обіймами рідних. Кожна хвилина, кожна секунда неповторна, і ми маємо завжди це памятати. Цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш і не проживеш заново. Тож, цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!

Протягом уроку ми слухали розповідь учителя. (тому що на протязі, якщо перевести російською, буде на сквозняке)
Моя пропозиція, я вважаю, являється самою гарною.(тому що рахую, це математична дія, а тут воно неправильно вжито в значенні міркую, думаю, вважаю, а ще, можливо це й не помилка, але мені здається краще писати не самою гарною, а найгарнішою, тобто так:  Моя пропозиція, я вважаю, є(бо являється, це рос. слово) найгарнішою)
Рекомендую прийняти участь в наступних заходах, силами учнів підготувати святковий концерт. (міропріятія - це рос. слово укр. літерами, а українськой це заходи, слідуючий це теж рос слово, правильно казати - наступний)
Письменник змалював у романі найбідніших людей/найбідніші верстви населення. (бо найбідніша біднота - це тавтологія) 

Я спеціально розписала, аби було зрозуміліше.