Іть скласти твір "моя розмова з природою"

Недарма говорять, що природа - наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а сама становить її невід'ємну частину. 
Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь- якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена. 

Трішки більше ніж есе,але все ж))

Людина повинна відповідати за свої слова. Цього нас вчили з дитинства. Але, кажучи це, наші батьки та вчителі, що говорили нам про це, далеко не завжди самі це робили. Згадаймо, скільки разів ба­тьки обіцяли купити ту чи іншу іграшку, розраховуючи на те, що ди­тина відчепиться, а потім і зовсім забуде. І яке ж відчуваєш розча­рування, коли розумієш, що ніякої нової іграшки у тебе не буде! Так, ще з дитинства починаєш розуміти, що люди навколо тебе бувають не­щирі, що не можна довіряти словам іншої людини. А якщо інші го­ворять неправду, то можна це робити і самому. І з такої, на перший погляд, дрібниці насправді виростає велика проблема.

«Слово не горобець, вилетить не впіймаєш», — кажуть в наро­ді. І перш ніж пообіцяти що-небудь, людина повинна сто разів по­думати, чи зможе вона це зробити. У давні часи люди вірили у силу слова, у відповідність його дійсності. Тому вони не мали підписува­

ти якісь договори, закріплювати угоди печатками. Однією з най­кращих якостей вважалося здатність дотримувати слова. А зараз нещирість, хитрість сприймаються як цілком зрозумілі й прийнят­ні речі. Люди одружуються, обіцяють бути вірними друг другу пе­ред свідками, та потім зраджують і залишають один одного. Ком­паньйони підписують угоду, та зовсім не збираються дотримувати­ся її умов, бо кожний думає лише про свою вигоду.

Дуже прикро дивитися на цю нещирість, та починається все з недотриманих обіцянок. Велика брехня народжується з малої. Тому намагайтеся дотримувати свого слова, не обдурюйте інших, і, мож­ливо, світ стане чеснішим!

Подробнее - на -

Объяснение:

1. Речення, у якому частини синтаксично рівноправні, називається складним?  -  так

2. Складносурядним є речення: Синіє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі.?  - так

3. Сполучники служать для вираження граматичних відношень між словами у реченні і словосполученні?  - ні

4. Сурядні сполучники вживаються на позначення явищ, які протиставляються?  - ні

5. Сполучники а, але, та, зате – розділові?  - ні

6. У реченні: «Чи ти мій сон, чи ти моя муза?», – вживаються протиставні сполучники?  - ні

7. За значенням сполучники поділяються на такі групи: розділові, єднальні, протиставні?  - ні

8. У реченні: «Ще зими не видно і в бінокль, та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати», – явища протиставляються? - так