Аможете мені скласти віршик про дощ

В білу хмару наче кошик Цілий день збирався дощик Потім краплиночку у ліс Дощик в кошику поніс Та коли летів над полем — зачепився за тополю, перекинув хмарку — кошик і на поле випав дощик... Пораділи і і хлоп'ята, і дівчата, пораділи й гарні люди урожай чудовим буде!

До нас на довгій мокрій ніжці 
Дощик скаче по доріжці. 

У лужку - дивись, диви! - 
Він пускає бульбашки. 

А калюжки як наллються, 
Так і хочеться роззутися, 

І побігти, й потрясти 
В теплому дощі кущі ... 

Танцював дощ по городу, 
Виливав на грядки воду, 

Хмару - лійку переніс, 
Напоїв в полях овес. 

Сохне вимитеє чисто 
Лопухів велике листя. 

Значить, дуже добре, що
Дощик нині в нас ішов!

Объяснение:

-привет

-привет

-рад тебя видеть!как ты?

-я тоже рад,я в полном порядке

-понятно,я тоже

-как тебе дистанционное обучение?

-даже не знаю у него есть свои плюсы и минусы потому не определился(лась)

-а мне если честно оно не понравилось потому что очень трудно понять новые темы по предметам

-понятно,а что ты делал(а) на карантине?

-я проводил(а) время с пользой например:учила новый язык,рисовал(а),слушал(а) музыку,общалась с друзьями,а ты?

-я вот уграл(а) в компьютерные игры,смотрела сериалы,фильмы, тоже слушал(а) музыку и общался(ась) с друзьями

-мне пора,до встречи

-пока

Почалася ця історія близько року тому , в школі.Це був початок шкільного року , вчитися ніхто поки не хотів , все ділилисясвоїми враженнями про літо , хто куди їздив.У 10 класі , я помітила новенького хлопчика ,особливе значення я цьому не надала , але він мені сподобався. Проходячи повз ядивилася на нього , але думати про те , що я йому сподобаюся , навіть не могла. вінвисокий, гарний , гордий , здається , що йому не хто не потрібен, що він такийкрутий . Але він мене чим , то зачепив .
Мене попросили перенести з бібліотеки книги ,стопку я взяла велику , що б швидше з цим впоратися. І я йшла з цієюстопкою книг не бачачи навіть дороги , не кажучи вже про те , що я кого то бачитимогла. І з якої- то небесної силі , йшов той хлопець , який мені сподобався, ітак вийшло , що я з ним зіткнулася , і всі книги полетіли на нього , я ламалайому ногу. Його поклали в лікарню , я дуже хотіла туди сходити , провідати. аледуже боялася , раптом він мене прожене , або буде кричати. Набравшись духу япішла до нього в лікарню. Коли я зайшла , він подивився на мене ранітельнимпоглядом , я запитала як нога , чи скоро заживе , він відповідав монотонно , так щоб я скоріше відв'язалася від нього. Я не стала діставати його дурними питаннями , іпішла. Пізніше я відвідала його через 2 дні , він був уже інший , на обличчі не булотого погляду, і він навіть посміхнувся коли я ввійшла. Він запитав , як мене звуть ,чим я займаюся , ми з ним довго розмовляли , мені навіть йти не хотілося .Виявляється до нього не так часто друзі заходять , і він був радий що я зайшла . Язнову відвідала його через два , і ми так само поговорили як в попередній раз .Близько тижня я була зайнята , потрібно було їздити по магазинах , купуватидодаткові речі. І коли у мене з'явився вільний час , я відвідала його ,він спочатку зрадів , а потім розсердився , запитав , чому мене так довго небуло , я сказала йому що була зайнята. Так тривало тижнів зо три , ми багаторозмовляли , я була хоч цьому рада , але він мені все одно продовжував подобатися.І ось його виписали , в школі ми тільки віталися , і мені було прикро , адже влікарні ми так добре здружилися. На уроці фіз-ри , я дуже сильно вдариласярукою , так що вибігла із залу в сльозах , і це побачив він , він підійшов і ставпитати що трапилося , де болить , і в той момент мені вже да болю не булосправа , мене дуже здивувала його реакція , навіть перестало боліти , я дивилася в йогоочі і думала , що зараз згорю від жару , серце так швидко билося , і я невтрималася і поцілувала його , він не чинив опір цьому , а навпаки , поклавсвій руки мені на талію. Ми так стояли близько п'яти хвилин , і коли я відірвалася віднього , я запитала його , чи подобаюся я йому , і він відповів так, сказав що я йомусподобалася коли він мене вперше побачив , для мене це було шоком. виявляєтьсявін дуже соромився , і думав , що після лікарні я не захочу з ним більше спілкуватися.Він запропонував зустрічатися , і я не замислюючись , погодилася.
Ось така моя історія , напевно , звичайна , але менідуже хотілося її викласти . Ми вже зустрічаємося рік , звичайно , бувають сварки , але ми справляємося з цим.