Дієслова: розтанули, доживають, прилетів, нахиляє, висмикне, захрумтить, виясниться, злетить, почне, радіють. постав від них питання.

Розтанули-що зробили?
Доживають-що роблять?
Прилетів-що зробив?
Нахиляє-що робить?
Висмикне-що зробить?
Захрумтить-що зробить?
Виясниться-що зробиться?
Злетить-що зробить?
Почне-що зробить?
Радіють-що роблять?

1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпальомкає перепелиця.
2. Ялинка  затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха,  і  кілька  зелених  глиць  упало  на  сніг.
3. Торік Харитя була ще маленька, маленькими  рученятами  вона  не могла  вдержати  серпа,  а  тепер вже  виросла, набралася  сили,  і руки побільшали.
4. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний  вітер  та крутив  снігом,  а Василькові  згадалася  тепла, ясна батькова хата.
5. Босі  ноженята  ступали  по  втоптаній  стежці,  над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям. 

Відповідь:

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

Пояснення: