Своє ткацтво й гончарство мають інші народи. такі розмаїті писанки є тільки в україні. чому останнє слово речення пишеться з великої букви?

Тому що Україна - це власна назва або географічна назва країни.

Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до

Перше речення: НЕПЕРЕХІДНЕ дієслово "впали", інфінітив "падати" - дієслово зі значенням руху, переміщення в просторі
Друге речення: НЕПЕРЕХІДНЕ дієслово "опустився", інфінітив "опускатися", утворене від перехідного дієслова "опускати+ся" (Всі дієслова на-ся - неперехідні)
Третє речення: ПЕРЕХІДНІ дієслова "пишу, згортаю", інфінітиви "писати, згортати" - дієслова зі значенням дії, спрямованої на конкретний предмет. Перехідні дієслова керують залежним від нього іменником-додатком у формі знахідного відмінка без прийменника(пишу кого?що? - листа, згортаю кого?що? - листа)

Речення:
У бога за дверми лежала сокира (Шевченко). Дієслово лежала - неперехідне
Сокира божа ліс стинала (Шевченко). Дієслово стинала - перехідне(стинала що? - ліс)