Твір на тему незвичайна пригода в лісі

У лісі буває багато пригод. Та зі мною сталася така:Ми з батьками і подругою поїхали до лісу.Там ми зробили пікнік і лежали на травиці. Та ми с моєю подругою просто не могли втриматись на місці від чудового та загадкового лісу. З дозволенням батьків ми пішли гуляти. Йдемо стежкою і бачимо багато грибів, білочок у кожному дуплі та безліч птахів. І ось ми почули дивний звук. Підійшли до великого куща і дуже злякались тому, що раптом з нього вістрибнув кабанчик і побіг куди очі дивляться. Добре що у нас були фотоапарати. Коли ми прийшли до батьків, вони були прижмно здивовані. Ось така у нас історія.

Давні російські автори приділяють природі трохи уваги і тільки тоді, коли вона тісно пов'язана з долею дійових осіб оповідання, коли вона робить на них вплив. У стародавній Русі немає опису недіючої природи, яка відіграє пряму, а не непряму роль. У "Слові ..." немає пейзажів, природа введена в події, вона бере участь в них те прискорюючи, то уповільнюючи їх хід. Вона активна і в цій своїй активності наділяється майже людськими якостями.

У геніальної древньої поемі "Слово о полку Ігоревім" російська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на усобиці і існування різних князівств. Душа автора "Слова", до цих пір, на жаль, безіменного, нерасторжима з рідними просторами і туманами південноруських пагорбів і степових роздолля. Природа живе і дихає в "Слові" заодно з людиною, заодно виступає з воїнами-русичами, що перегородила "великі поля черленими щитами". Вона радіє разом з ними перемозі, засмучується при поразці. "О, світло світла і червоно прикрашена земля Руська! - Йдеться в іншому давньоруському пам'ятнику писемності. - Багатьма красотами дівішь ти - озерами багатьма, дівішь ти ріками і джерелами местопочтімимі, горами крутими, пагорбами високими, дібровами частими, полями дивними, звірками різними, птахами незліченними, містами великими. Образ руської землі - центральний у "Слові о полку Ігоревім". Героєм "Слова" є не будь-якої з князів, а російський народ. До російській землі звернені всі найкращі почуття автора.

Автор "Слова о полку Ігоревім" малює великі простори Руської землі. Він відчуває батьківщину як єдине величезне ціле. У дію втягнуті величезні географічні простори: половецька степ, "синє море", Дон, Волга, Дніпро, Дунай, Західна Двіна, а з міст - Київ, Полоцьк, Чернігів, Курськ, Переславль, Білгород, Новгород і багато інших. Вся Руська земля перебуває в полі зору автора, введена в коло його розповіді. Образ батьківщини, повної міст, протиставлено образу пустельній половецького степу - "країні незвідане", її горбах, болотах, "грязьовим" місцях. Руська земля для автора "Слова о полку Ігоревім" - це, звичайно, не тільки "земля" у власному розумінні слова, не тільки російська природа, російські міста, це в першу чергу народ, її населяє. Автор "Слова" говорить про мирне праці російських орачів, порушеному усобицями князів; він пам'ятає про дружин російських воїнів, які оплакують своїх чоловіків, полеглих у битві за Русь, він розповідає про горе всього російського народу після поразки. Автор "Слова о полку Ігоревім" малює дивно живий образ Руської землі. Створюючи "Слово", він зумів окинути поглядом всю Русь цілком, об'єднав у своєму описі і російську природу, і руських князів, і російську історію. Образ страждає батьківщини дуже важливий у художньому і ідейному задуми "Слова": він викликає співчуття до неї читача, він збуджує ненависть до її ворогів, він кличе російських людей на її захист. Любов до батьківщини водила пером автора цього безсмертного твору. "Слово о полку Ігоревім" у наш час звучить як духовний заповіт давно минулого покоління. Це "золоте слово" вчить нас любити свою батьківщину Росію і зберігати її єдність.

Объяснение:

Я прокидаюсь дуже рано тому-що до школи  треба . Хоча у мене друга зміна , все одно . Навчаюсь я дуже добре . Але дуже втомлююсь ближче ввечері я не чую ні рук , ні ніг . Тому-що крім школи я ходжу на різні кружки на танці , на курси по англійському , французькому та німецькому . Та до мене приходить репетитор по математиці . А ще я ходжу на плавання та почала ходити на дзюдо . Ха , і щоб не було цих розмов що дівчинка не може себе захистити це не про мене . Хоча усі дивуються , як я усе встигаю . Та ще й встигаю знімати на ютуб . Вони сі запитують " Як ? " . А я скажу як . Це мій секретик . Я просто займаюсь цим для себе і накручую себе що це мені подобається . А знайти час на себе завжди легше ніж на освіту , курси , репетиторів і т.д. Знайти час на себе прекрасну . Спробуйте !

Объяснение: