Твір роздум на тему чи люблю я подорожувати? 20 і

Я люблю подорожувати. Мени подобаться мандрувати.Я люблю гуляти и мандрувати.

Я люблю подорожувати по різним країнам.
Особливо по Європі. В Європі є міста в яких є чому повчитися нашій Україні. Я обожнюю привозити різні  сувініри своїм рідним і друзям. Подорожуючи у мене добрий настрій. Але не треба забувати що й і в Україні є багато цікавих міст! Наприклад: Львів- місто Лева, або Кам"янець-Подільський- місто фортець!! Подорожуючі я відкриваю для себе дуже цікаві міста і місця.
Подорожування моя улюбленна справа.

Хамелеонство - це здатність, пристосовуючись до подій, з легкістю змінювати сою поведінку, симпатії, переконання та вірування.Здатність підлаштовуватись " маскуватись" під ситуацію, як хамелеон, який змінює свій колір, залежно від навколишнього оточення.Хамелеонство небезпечно безпринципністю, відсутністю власної позиції, догідництвом по відношенню до вищестоящого і приниженням нижчестоящих, розбіжністю поглядів, слів і поведінки.Хамелеонство викликає антипатію, огиду і відторгнення. Як можна симпатизувати людині, яка тут і зараз висловлює одну точку зору, а, коли змінилося оточення, викладає протилежну; легко відмовляється від своїх слів? Авжеж, хамелеонство існувало завжди!Люди, для того, щоб отримати для себе вигоду починають робити щось, що може зашкодити іншим, будь це друзі або навіть не знайомі люди. Особисто я вважаю. що до хамелеонство відноситься і брехня. Адже ти брешеш для того щоб отримати вигоду, або похвалитися!

Объяснение:

На початку листопада в нашій школі відбулася зустріч із відомим українським письменником Дмитром Григоровичем Білоусом.

Щоб послухати гостя й поставити йому свої запитання, в актовому залі зібралися майже всі учні та вчителі. Дмитро Білоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він народився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. Поет прочитав вірші з популярних збірок “Диво калинове” та “Чари барвінкові”, у яких майстерно розкривається краса й багатство українського слова. А потім поезії Дмитра Білоуса читали учні. Навіть коли зустріч офіційно закінчилася, діти ще довго спілкувалися з письменником, ставили багато запитань, брали автографи на пам’ять.