Чим тобі подобається весна? запиши текст-розповідь (5-7 речень)

З приходом весни стає тепліше і оживає природа. Прокидаються тварини, що впадали в зимову сплячку. Прилітають з вирію птахи.Починає зеленіти травичка. На деревах з'являються листочки. Цвітуть перші квіти.Навколо так красиво! Мені дуже подобається весна

Весна- це спів птахів які прилетіли додому, тихий шепіт листя, дерева які цвітуть білими квіточками. Після довгої та тривалої весни ти нарешті виходиш на вулицю та розумієш що тобі не холодно бо сонце вже пригріло. Ти вертаєшся додому щоб узяти сонячні окуляри. Нарешті прокидається все живе. Я бачуся з друзями частіше. Тому мені породобається весна.

Якщо це про дієслова то тоді ось :

До перехідних належать дієслова зі значенням:

конкретної фізичної дії: ліпити, будувати, шити, в'язати, фарбувати, копати, асфальтувати;

інтелектуальної діяльності та мовлення: писати, читати, слухати, додавати, говорити, казати, мовити;

руху, переміщення: нести, сунути, везти, котити, штовхати.

До неперехідних належать дієслова, що означають:

стан людини та довкілля: сумувати, веселитися, бідувати, світає, вечоріє, дощить, гримить;

динамічні процеси в рослинному світі: рости, квітнути, цвісти, в'янути;

професійну чи громадську діяльність людей: головувати, директорувати, маклерувати;

звуки тварин, комах, птахів і неживої природи: гавкати, воркотіти, шипіти, тьохкати, дзюрчати.

Я була вже веселою краплиною води. Я пливла в Дніпрі з мільйонами моїх сестричок до Чорного моря. Це були найкращі хвилини мого життя. Усі звали мене невгамовною, але то вітер не давав мені ані хвилинки спокою. Чого він хотів від мене? Я не знаю. Коли ми влилися в Чорне море, він здіймав страшні хвилі, вищі за цей будинок, перевертав човни і кидав пароплави, як трісочки. Та я, маленька краплинка, тікала завжди від нього. Якось спересердя в тихий літній день, коли я цього зовсім не сподівалася, він виплеснув мене на берег, на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо. Високо над землею я літала в білій хмарі і, коли раптово знову налітав вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити під землю. Адже й там я рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.