Запиши текст, удосконаливши його. для цього добери до іменників прикметники в прямому або переносному значенні. зміни слова , що повторюються , синонімами.визнач відмінок виділених іменників.пришла зима.сонечко не могло піднятися високо над землею.сніги вкрили поле.зашуміли тривожно верховіття дерев.прокинувся в яру вітрюга.встав, вийшов з лісу.застогнала хуртовина.йде по землі вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина.

пришла білосніжна,морозна зима.тепле сонечко не могло піднятися високо над землею(орудний відмінок).білосніжні сніги вкрили поле.зашумілм тривожно верховіття похилених дерев.прокинувся в яру сильний,тривожний вітрюга.встав,вийшов я причепурений з лісу.застогнала снігова хуртовина.йде по почві засніженій заметіль,(називний відмінок)замерзають річки,гуде вітер.

    у сім'ї завжди дбають один про одного і у скрутні хвили. я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.

      зважаючи на те що українці -  дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. були б кращі умови і панувало б порозуміння. люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. згуртована праця б зміцнити національну гідність і країні з економічними проблемами.

        багато незгод випало на долю українців. на сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків   та безхатченків. хіба б було таке у щасливій родині? де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку ?

не будучи сім'єю ми не відчуваємо   того добробуту і підтримки, про яку мріємо! тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.

- каким тебе видится счастье? - счастье? не знаю. хотя, в последнее время я часто представляю, что на земле нет людей. совсем. есть все, но нет социума, и вот тогда я чувствую себя счастливым. только представляя это, я начинаю дышать полной грудью, улыбаться, светиться. мне становится так интересно. я и природа. - разве это нормально думать о таком? - более чем. ты ведь спросил о счастье, а оно мне видится именно таким.- странно. я боюсь остаться один. все мои радости связаны с людьми.- у каждого свое счастье. твое не может быть моим, а мое никогда не станет твоим. но именно без людей и их оценок я понимаю, какое счастье мое.