Будова слова(префікс, корінь, суфікс і т.п): чемно, ввічливо, слухняно, тихо, по етикету.

Чемно - чемн - корінь, о - словотворчий суфікс.
Ввічливо - ввіч - корінь,  лив - суфікс,  о - словотворчий суфікс.
Слухняно - слух - корінь, н - суфікс, ян - суфікс, о - словотворчий суфікс.
Тихо - тих - корінь, о - словотворчий суфікс.
По етикету - (прийм з ім.) етикет - корінь, у -закінчення. 
∧ суфікс
∩ корінь
основа - частина без закінчення. 

1.У дві тисячі п"ятдесятому році численність населення на Землі сягне дев"ять цілих дві десятих мільярда чоловік.2.Людський мозок здатний зберігати від одного до семи мільйонів(мегабайт)інформації.3.Щороку послугами київського фунікулера користується близько трьох мільйонів киян і гостей міста.4."Боїнг сімсот шістдесят сьомий" збирають з трьох цілих однієї десятоїмільйона деталей,зроблених вісьмомастами постачальниками з усього світу.Облытають квіти,обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.Жайворонки дзвенять і радують нас у синьому небі

У кожного народу є свої історії, в яких розповідається про походження Всесвіту, про появу першої людини, про богів і славних героїв, які здійснювали подвиги в ім’я добра і справедливості.

Подібні легенди виникли в глибоку давнину.

У них відбилися уявлення давньої людини про навколишній його світ, де все здавалося їй загадковим і незрозумілим.

Загадкове оточувало людину з усіх боків – в зміні дня і ночі, гуркоті грому, бурях на морі – людині бачилися прояви якихось невідомих і страшних сил, добрих чи злих. Це залежало від того, який вплив вони чинили на її повсякденне життя і діяльність.

Поступово неясні уявлення про явища природи оформилися в детальну систему. Людина одушевляла оточуючу її природу, наділяючи її людськими рисами, щоб пояснити те, що не розуміла. Так був створений невидимий світ богів, майже такий же, як і світ людей на землі. Відмінності були в тому, що з кожним богом пов’язувалося те чи інше явище природи, наприклад грім або буря.

Людська фантазія уособлювала в образах богів не тільки сили природи, а й абстрактні поняття. Так виникли уявлення про богів:

любові;

війни;

справедливості;

розбрату;

обману і т. д.

Історії, придумані в Стародавній Греції, відрізнялися особливим багатством художньої фантазії. Вони і були названі міфами (грецьке слово «міф» означає розповідь). Потім ця назва поширилася на такі ж твори інших народів.

У різних країнах безіменні народні співаки розповідали про знаменні події, про подвиги вождів і героїв. Твори передавалися з вуст у вуста протягом багатьох поколінь. Проходили століття, спогади про минуле ставали все більш непевними, і реальність все більше поступалася місцем фантазії.

Довгий час вважалося, що міфи – фантастичний вимисел, але виявилося, що це не зовсім так.

В результаті археологічних розкопок була знайдена Троя, причому саме в тому місці, про яке говорилося в міфах. Розкопки підтвердили, що місто кілька разів руйнували вороги. Кілька років по тому були розкопані руїни величезного палацу на острові Крит, про який також розповідалося в міфах.

Так з’єдналися разом історії про явища природи і богів, які керують цими силами, і розповіді про реальних героїв, які жили в далекі часи. Стародавні легенди стали міфами. Хоча образи міфічних героїв і прийшли з далекого минулого, їх історії продовжують хвилювати людей і в наш час. Вони продовжують жити сьогодні у творах живопису, літератури і музики.

Міфологічні образи зустрічаються і в мові. Так, з грецької міфології прийшли вирази:

Объяснение: