Твір-оповідання на основі побаченого. працюючи над твором, потрібно: • розкрити тему; • втілити основну думку(наприклад, ствердити необхідність дбайливого ставлення до книжки); • вдало дібрати фактичний матеріал, виділити головне, а про менш істотне згадати побічно; • дотримуватися вимог стилю; • не забути про вступ і висновок твору. твори на вибір: 1. екскурсія з класом на підприємство. від кого ви дізналися про неї, як чекали, що нового пізнали, з ким зустрічалися, що найбільше запам'яталося, з якими враженнями поверталися додому? 2. спортивні змагання, у яких ви брали участь. чи довго готувалися до змагань, хто був соперником, які моменти найбільше запам'яталися, яким був результат, як відзначали переможців? 3. відпочинок з родиною на природі. як готувалися до поїздки, у якому місці відпочивали, що цікавого бачили, про що спілкувалися, кого зустріли, чим найбільше запам'ямалася поїздка, чи вдалося набратися нових сил і наснаги?

 
Однією із причин,чому я люблю відпочинок в лісі - це легенький вітерець,що ніжно-ніжно лоскоче моє обличчя!
В лісі ми з батьками знайшли малесенького їжачка - це запам*яталося мені найбільше!
Бережіть ліси і природу,бо вона в змозі подарувати нам хвилини ( а то й години) радості!

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі! 

Не дратуй мене, погодо, я з не годами не дружу. Яку біду, яке нещастя, ти бачиш поглядом заснулим?У неволі був поранений солдат. Молода господиня сповивши немовля, уклала його у колиску і почала колихати. Сонце тільки-но сіло десь за лісовими хащами.А все-таки Катюзі буде по заслузі. Що б не сталося, однак перемагає слово чесне. Щоб жить, нівкого права не питаю. З давніх-давен, барвінок був відомий, як цілюща трава. Арсен щільніше прикрив полы кожуха і знявши рукавицю, теплою долонею зігнав із брів і вій сніг. Він тікав не чуючи ніг. Нарешті зчинився на одній із вулиць,рух кілька чоловіків зібраних у щільний гурт, поволі просувалися назустріч князям.Легенький вітерець колише по той бік річки нескошені трави.