Які речення можно скласти з словом перехрестя

Вони зустрілися на перехресті двух доріг і більше ніколи не розлучались.

Наука для людини як сонце для життя. Навчання і труд поруч ідуть. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!Науки нівода не затопить, ні огонь не спалить.Знання – дерево, а діло – плоди. Знання робить життя красним. Наука в ліс не веде, з лісу виводить-.Грамотний – видющий і на все тямущий. Вік живи вік учись. Від науки міцніють руки.Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.Учений іде, а неук слідом спотикається. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати- Хто знання має, той мур зламає- Дарма, що малий, а й старого навчить

У нашому житті багато чудових свят. Усі вони веселі, радісні, кра­сиві. Але є лише одне справді неповторне свято. Це Новий рік. У ново­річну ніч люди вірять у чудеса, у здійснення найзаповітніших мрій. І ці мрії справді здійснюються. Я також кожного року загадую бажання. Звісно, вони постійно змінюються, адже я дорослішаю. Раніше я мріяла про іграшки, по­тім — про цікаві мультики й книжки. Але від наступного року я чекаю зовсім іншого. Якось на уроці з рідної мови ми писали твір на тему «Професія моїх батьків». Я написала про мою маму, яка працює лікарем. На­писала, як вона рятує людей, допомагає долати хвороби. А потім замислилась над тим-, ким я буду, коли стану дорослою. Увечері я запитала в мами, як вона обрала свою професію. І вона відповіла, ЩЬ мріяла бути лікарем ще у дитинстві, коли лікувала ляльок. І тоді я згадала, що, граючись з моїми улюбленими іграшками, я завжди вдягаю їх у красиве вбрання, вмикаю музику й танцюю разом з ними. Так, я зрозуміла, що мені найбільше подобається танцювати. Кілька років тому я починала займатися бальними танця­ми, але потім залишила гурток. Тепер я твердо вирішила, що поч­ну займатися знову. Звісно, є деякі труднощі. Поблизу нашого бу­динку немає гарної студії танцю. Але я вірю, що зможу знайти танцювальний гурток, де мене навчать правильно рухатися. І тоді я зможу скласти будь-який іспит з танцювального мистецтва. Отже, від наступного року я чекаю здійснення першого кроку у моїй майбутній професії. Я обов’язково стану відомою танцюрист­кою і буду дарувати людям радість. Адже немає нічого красивішо­го за повільні рухи танцюристів під звуки чарівної музики, коли сукні дівчат виблискують яскравими кольорами. У такі миті здаєть­ся, що увесь світ стає світлішим і щасливішим. І справді, танець — це диво. Можливо, не менше за саму новорічну ніч.