Будь ! правила написання сполучників.

Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пи­шуться одним словом:

а)  із часткою же (ж): адже, аж, аніж, ніж, отже, отож, таж, таже, також,, теж, тож;

б)  із часткою би (б): аби, мовби, немовби, ніби, начеб, ненаякби, гейби;

в)  із часткою то: мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;

г) із часткою що: абощо, тощо, якщо;  

ґ) з префіксами: притому, притім, причому, причім, протер зате, затим.

Деякі сполучники можуть мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, коли б, коли б то, хоч би, хоча б.

Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучни­ках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, тільки що, для того щоб, з тим щоб, з того часу як, з тих пір як, у міру того як.

У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то пи­шуться через дефіс: отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.

Сполучники, що пишуться одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуться двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і на питання не відповідають (на питання може відповідати все під­рядне речення, а не сам сполучник), а однозвучні поєднання слів виступають членами речення і відповідають на питання.

Порівняємо два речення: Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). Що б не ро­бив, роби тільки найкраще (1. Кульська). У першому реченні слово щоб не є членом речення; отже, це сполучник. У друго­му реченні до слів що б можна поставити питання ш о?, вони замінюються повнозначними словами яку 6роботу, отже, це не сполучник, а поєднання займенника що з часткою б.

Візьмемо ще два приклади: Далека, небезпечна путь, — гей,  не зважай, матросе! Таж хвилі приязно гудуть, міцні, надійні троси (М. Рильський). Вночі все та ж декорація світу: море, вершини гір, місяць (О. Гончар). У першому випадку слово таж — сполучник, бо на жодне питання саме по собі не відпо­відає. У другому випадку слова та ж відповідають на питання я к а?, виступають означенням, тобто це займенник та з част­кою ж, а не сполучник.

Зв’язок з природою діє на людину життєдайно: той, хто живе в гармонії з навколишнім світом, не може не володіти внутрішньою красою. Така людина на енергетичному рівні живиться цілющою енергією природи, вона спокійна, врівноважена й випромінює позитив.

На жаль, не завжди взаємини людини та природи складаються гармонійно. Іноді ми забуваємо про те духовне начало, яке закладене в навколишньому світі. Досить згадати про шкідливі викиди в атмосферу й світовий океан підприємств промисловості, транспорту, сільського господарства, про неконтрольоване знищення флори та фауни нашої планети…

Не можна сприймати природу лише як простір для діяльності людини й джерело матеріальних благ. Таке споживацьке ставлення призводить до непоправних наслідків, і ми вже маємо можливість в цьому переконатися.

Всеволод Нестайко - один з геніїв української дитячої літератури. Читати його твори дуже легко, вони неймовірно цікаві й захоплюючі.

Одним з таких творів є "Тореадори з Васюківки", головні герої якого - Ява Рень та Павлуша Завгородній. Хлопці надзвичайно веселі, вигадливі та допитливі. Вони ладні втілити в реальність будь-яку думку, що тільки-но прийшла в головв. Часто уе небезпечні й шкідлив проведення вільного часу. Але хіба ж дітям, а особливо хлопцям, це поясниш? Будь-яка небезпека для них вже пригода, ризикувати - діло звичайне, буденне.

Ява та Павлуша навчили нас шукати розваги звідусіль. Проводити свій вільний час на свіжому повітрі, у компанії з кращими друзями - ось яким має бути відпочинок. Будь-яка ідея може стати пригодою, але варто розділяти добрі й погані забави.

Проте, хлопці нерідко завдавали шкоди господарству односільчан. І хоч їм було весело від таких забав, але Ява та Павлуша мали б зрозуміти, що вони роблять неправильно. Окрім того, що обидва наражають себе на небезпеку (як у випадку з коридою із Контрибуцією), змушують переживати батьків (життя Робінзона Кукурудзо - Павлуші - далеко від дому), вони ще й псуютб чужі речі (наприклад, коли вкрали кавуни). Але, якби Ява та Павлуша розуміли це, то чи був би веселим цей роман?

" Тореадори з Васюківки" - дійсно цікава і смішна трилогія. Мені дуже сподобалися пригоди хлопців, читати такі книжки - одне задоволення. Роман змушує задуматися над своєю поведінкою, навіть якщо не аналізовувати твір. Ці думки приходять самі.

Всеволод Нестайко - справжній майстер слова. Один із небагатьох авторів, хто зміг написати дійсно захоплюючий твір для дитячої аудиторії.