Склади текст-інструкцію про те як виготовити закладку для книжок?

Читая свою любимую книгу, мы часто забываем номер страницы, на какой остановились. Эта статья решить такую проблему! Если у вас будет закладка «Лягушка» вы продолжите читать материал на нужном листе. На то чтоб смастерить такую самоделку у вас будет потрачено не более пятнадцати минуток, однако вы сделаете действительно полезную, а главное нужную вещь.
Для изготовления такой закладки понадобятся следующие материалы:
1. Картон зеленого и желтого цветов;
2. Клей;
3. Маркер;
4. Ножницы;
5. Линейка.


Инструкция по изготовлению лягушонка-закладки

Шаг №1. Вырезаем полоску.
Из картона зеленого цвета вырезаем полоску размерами 3 см. на 18 см. 


Шаг №2. Рисуем лягушонку головку.
На этом этапе рисуем на картоне лягушонку головку, глазки, улыбку, носик и вырезаем. 



 
Шаг №3. Крепим головку к полоске.
Далее с клея крепим голову к полоске и придаем окраса нашему зверьку, рисуя по всей длине мелкие черные точечки. Чтоб закладка выделялась можно обвести ее черным маркером, тогда детали будут четкими. Нашу лягушку я украсила сердечком алого цвета. Также по желанию закладку можно украсить различными ленточками, блестками, тканью и всяким другим. Наше изделие готово! 

Привіт,Іринко!

Як приємно було отримати від тебе новий лист - я читала його кілька разів поспіль.У мене все добре.Вчуся я добре,хоч це мені вдається дуже важко.На даний момент читаю "Сім*я дикої качки*.Дуже цікавий твір.Раджу проситати.Віднедавна я почала відвідувати театральний гурток.Мені дали роль жінки у казці"Івасик-Телесик".А ще в моїй школі скоро відбудеться традиційний конкурс бальних танців, і тепер майже весь мій клас пропадає на репетиціях.

А як у тебе з навчанням?Що зараз читаєш?чим захоплюєшся?

Чекаю тебе у себе в гостях.

Твоя подруга Юля.

Привіт, любий друже. Я так довго чекала твого листа, а ти не пишеш. Не знаю чому і питати не буду. Я навіть на тебе не ображаюсь, напевно справ багато... У мене теж життя кипить - справи, справи. Взагалом все чудово, та знаєш, чомусь на серці важко. Просто хочу тобі дещо розповісти...
Якими ж важливими бувають листи. Хоча б по рядочку, хоча б по слову в них було, це не так важливо. Важливо лише те, що ти комусь не байдужий, потрібний, що хтось про тебе пам!
ятає. Зазирнеш у поштову скриньку, а там вже чекає на тебе біленький, такий довгоочікуваний лист, яке ж щастя охоплює серце! Та чи часто так буває? Кожного дня, подекуди, навіть, по кілька разів, зазираєш, з надією, а там... пусто. Сумно стає, якось боляче, хоча в серці ще живе надія на "завтра". Ось завтра, завтра обов!язково його принесуть. Ось так і сподіваєшся з дня у день. Добре, коли сподівання все ж таки виправдовуються звичайнісіньким листом, а от коли ні...
Дивно… якийсь лист, якийсь шматочок паперу, змушує битися серця людей частіше. І у такі моменти вже не важливо хто ти: старенька мати чи молодий парубок, міністр чи звичайний громадянин. Ми люди, і всі ми однакові, коли чекаємо. Різниця лише в тому, що хтось все ж таки дочекався, а хтось...
Невже байдуже? Але я так не хочу вірити в те, що комусь "на іншій стороні листа" байдуже. Я вірю, що і тобі, мій друже, не байдуже. І я буду чекати, я буду дуже чекати твого листа.
Пиши мені.