Яка початкова форма займенника мені

Початкова форма займенника мені - я

Кожна  пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.

  Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.

Встреча с хорошей книгой для меня один из самых радостных, лучезарных праздников. «Книга — лучший друг человека». Эти слова мы повторяем часто, но они не меркнут от времени. Напротив, они всегда волнуют, всегда звучат по-новому и ласкают слух, как извечно ласкает слух звон студеного родника или мягкий шелест весенней первой листвы. Время не старит хорошую книгу. Оно придает ей небывалую красоту. Есть книги, которые живут тысячи лет. Они свежи, как юность, чисты, как детство.
(Вот тебе начало,дальше пишешь любимого поэта и расписываешь немного о нем и о его произведениях).